Петраківський навчально-виховний комплекс „Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів” Черкаської області
Основні завдання моніторингу: вивчення зв’язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя; оцінювання кадрового, навчально – методичного, матеріально – технічного, лабораторного оснащення навчального закладу; оцінювання впливу на навчальний процес державних стандартів, навчальних програм, методичного і технічного обладнання.
Освітній моніторинг виконує функції: інформаційну; інформаційну; діагностичну; діагностичну; корекційну; корекційну; аналітичну; аналітичну; моделювальну; моделювальну; прогностичну; прогностичну; управлінську. управлінську.
Види моніторингу Педагогічний Психологічний Соціологічний Медичний
Вимірники моніторингу: Індекс успішності ( середнє арифметичне) за дванадцятибальною системою оцінювання; Показник якості навченості (ПЯН).
Показник якості навченості (формула академіка Б.П.Смирнова)
► Моніторинг – це контроль не результату, а процесу діяльності, виявлення тенденцій динаміки її розвитку. ► Особливості моніторингу: - синхронність процесів спостереження, вимірю- вання, вироблення на цій основі нових знань про об’єкт з наступним прогнозуванням і прийняттям управлінського рішення; зіставлення мети з результатами; процес моніторингу поєднується з прийняттям управлінських рішень.
Щоб впровадити моніторинг, слід чітко уявляти: ♦ які показники діяльності школи є найбільш важливими; ♦ якою повинна бути періодизація збору інформації; ♦ який інструментарій необхідно використати для збору і обробки інформації; ♦ з якою метою проводиться освітній моніторинг.
За результатами моніторингу якості знань адміністрація школи: визначає реальний стан навчального процесу за основними показниками та динамікою його змін протягом досліджуваного періоду; визначає проблемні питання у роботі педагогічних працівників; визначає рівень знань учнів школи, вплив шкідливих факторів, шукає шляхи їх усунення; приймає необхідні управлінські рішення щодо підвищення якості навчально – виховного процесу.
♦ Щоб отримати достовірну інформацію про зміст і якість освіти, слід простежити динаміку змін за 3 – 5 років
Моніторинг стимулює позитивні перетворення: коригування та координацію діяльності всіх учасників освітнього процесу; удосконалення всіх планів школи; підвищення рівня самоорганізації учасників навчально – виховного процесу; удосконалення взаємовпливу та взаємопорозуміння на рівнях: батьки учень учитель адміністрація; адміністрація учитель адміністрація; позитивний динамічний розвиток мотивації учасників навчально – виховного процесу до підвищення якості знань.
Моніторинг в освіті – це сучасний механізм управління якістю освіти