4. Напрямки діяльності Вивчення соціально-психологічних цінностей особистості, соціально-педагогічного впливу мікросередовища на вростаючу особистість (спостереження; бесіда; опитування експертів; ітерв'ювання; невербальний діагноз; вивчення документів; контент- аналіз;анкетування Корекція відносин, способів соціальної дії, посередництво у творчому розвитку особистості і групи: моделювання ситуації для нового досвіду; моделювання сфер успішної діяльності; організація діалогу і співробітництва; організація мікросередовища зі зміненими стосунками; допомога у розблокуванні позитивних емоцій; зміна представлень особистості про своє „Я”;підтримка ініціатив; створення умов для творчості Соціально-психологічна допомога і підтримка особистості у кризових ситуаціях: вияснення проблем; відреагування проблеми; вибір програми і плану дій; обговорення шляхів вирішення проблеми; допомога в організації виходу з проблеми; координація зусиль найближчого оточення особистості Організація освітньо-виховних взаємодій з проблемною особистістю, яка потребує допомоги: підтримка дітей з сімей ризику; сприяння у вирішенні проблем; співробітництво з сім'єю, школою і громадою; посередництво у особистісній реалізації; спонукання особистості до самоорганізаціїї і самостійності

5. Функції соціального педагога 1. Дослідницька функція передбачає вивчення соціальним педагогом особливостей групи, прошарку, особи, а також ступінь і направленість впливу на них макросередовища з тим, щоб визначити «соціальну ситуацію». 2. Прогностична - функцію реалізують шляхом передбачення розвитку подій, процесів, що відбуваються у сім'ї, групі людей, суспільстві та вироблення певних моделей соціальної поведінки. 3. Запобіжно-профілактична /або соціально-терапевтична/ функція дозволяє передбачити, привести у дію соціально-правові, юридичні, психологічні, соціально- медичні, педагогічні заходи, попередження та подолання негативних явищ, організацію відповідної допомоги особам, які її потребують, забезпечити захист прав сім'ї, жінок, підлітків, дітей, молоді та підтримку груп ризику. 4. Правозахисна - функція полягає в знанні та вмінні використовувати законі правові акти, які спрямовані на надання допомоги і підтримки дітей та підлітків, їх захист. 5. Педагогічна - функція передбачає виявлення інтересів та потреб дітей у різних видах діяльності /культурної, спортивно-оздоровчої, технічної / художньої творчості тощо/ і залучення до роботи з ними різних установ, організацій, громадських, творчих та інших спілок, спеціалістів.

6. 6. Психологічна - функція передбачає консультування та корекцію міжособистсних стосунків, допомогу у соціальній реабілітації всім, хто її потребує, сприяння соціальній адаптації особистості. 7. Соціально-медична - функція спрямована на організацію роботи з профілактики здоров'я, на оволодіння першою медичною допомогою, культурою харчування, санітарно-гігієнічними нормами, основами трудотерапії, сприяння формуванню здорового способу життя. 8. Соціально-побутова - функцію реалізують шляхом надання необхідної допомоги підтримки різним категоріям дитячого населення /особливо дітям-інвалідам, різним типам сімей та ін./. 9. Комунікативна - функція передбачає встановлення контактів з особами, які потребують тієї чи іншої допомоги, підтримки, організації обміну інформацією, сприяння включенню різних інститутів суспільства в діяльність соціальних служб, допомоги у сприйнятті й розумінні іншої людини. 10. Посередницька - функція передбачає встановлення взаємозв'язку та спільної діяльності багатьох громадських, соціальних, державних структур для вирішення проблем дітей та підлітків, а також соціальних груп ризику. 11. Морально-гуманістична - функція соціальної роботи /як своєрідна концентрація всіх інших функцій/ надає соціальній роботі високий гуманістичний сенс і гуманістичну спрямованість, створює умови для гідного існування людини, групи, рошарку.

7. Ролі в навчальному закладі вчитель Соціальний педагог Навчальна, освітня Виховна, захистна

8. Соціальні педагоги мають сприяти розвитку, а точніше саморозвитку особистості, створенню умов найбільшого психологічного комфорту. Вони допомагають людям жити, забезпечують консолідацію усіх сил та можливостей суспільства стосовно конкретного клієнта, розвиваючи активність самого клієнта, особистості як суб'єкта цього процесу. Вся енергія соціальних педагогів спрямована на те, щоб надихнути людину, допомогти спільній діяльності, встановити гуманні, доброзичливі стосунки, виявити доброту та милосердя під час спілкування.

9. медичний працівник державний службовець юрист педагог психолог соціолог

12. Мета нашого дослідження – висвітлення практичних шляхів взаємодії соціального педагога і вчителя в сучасному навчально- виховному процесі загальноосвітньої школи.

13. Школа є соціально-педагогічною системою. Тому соціально- педагогічні функції у школі виконує не тільки соціальний педагог, але й інші члени педагогічного колективу. Класний керівник, вчитель початкових класів: знає структуру розподілу учнів свого класу за місцем проживання (хто в яких будинках мешкає, хто мешкає близько один від одного, хто з ким дружить, спілкується поза школою, де найчастіше збираються діти, чим займаються у вільний час тощо); знає виховний потенціал сім`ї учня і здійснює допомогу у сімейному вихованні дітей; використовує виховний вплив середовища для корекції поведінки дитини. Вчитель-предметник: знає інтереси дітей і їх діяльність щодо поглиблення і закріплення знань з предмету в установах додаткової освіти; володіє інформацією щодо розмаїття професій батьків та мешканців мікрорайону; залучає цікавих людей до роботи з учнями на уроках та вільний від уроків час; бере участь у проведенні масових заходів у школі.

15. Взаємодія соціального педагога і вчителя - спільна професійна діяльність, зумовлена особистісними потребами і мотивами та спрямована на досягнення гармонійного розвитку особистості школярів. Злагоджена взаємодія соціального педагога і вчителя відкриває шлях до використання багатьох ще не задіяних резервів освітнього процесу, адже такий підхід складає підгрунтя не тільки особистісного зростання школярів та скоординованості дій усіх учасників навчально-виховного процесу, але й гармонізації колективу навчального закладу в цілому.

16. Знання про внутрішній світ дітей надзвичайно потрібні класному керівникові, зміст роботи якого визначається широким, різноманітним і складним спектром його професійної діяльності. Слід зазначити, що на практиці все актуальнішою стає проблема взаємодії соціального педагога і класного керівника під час виховних годин. Така взаємодія дає змогу вирішити конкретні проблеми класу, звернути увагу на форми спілкування учнів між собою та з вчителями, заохотити до формування в собі позитивних якостей характеру, стимулювати внутрішню мотивацію до відповідного мислення, дій, духовних потреб, зорієнтувати дітей на необхідність самополіпшення, згармонізувати колектив класу.

18. На формування негативного суб‘єктивного фактору в педагогічній праці впливають: а) відсутність любові та поваги до дітей, зацікавленості в них; б) відсутність розуміння їх психології, вікових і індивідуальних особливостей; в) неуспішність, низька ефективність, підвищена складність педагогічної праці, обумовлена різними причинами; г) психологічні і емоційні перенавантаження, випробовувані на роботі (у сучасній школі їх більше ніж досить). Негативно впливають низькі адаптивні можливості учителя до труднощів шкільного життя, його неготовність, нездатність до їх переборення, відсутність своєчасної допомоги.

19. Діяльність соціального педагога щодо підвищення ефективності професійної взаємодії може здійснюватися у кількох напрямках: Професійна взаємодія зі спеціалістами різноманітних соціальних служб. Функціонально-рольова взаємодія з педагогічним колективом школи. Гармонізація міжособистісної взаємодії педагогічного колективу у процесі спільної діяльності. Міжособистісна взаємодія педагогічного колективу у процесі спільної діяльності.

21. Робота з вчителями є невід'ємною, важливою частиною роботи соціально- психологічної служби. допомога у складних ситуаціях допомога при встановлені контакту з кожною окремою дитиною та колективом в цілому просвітництво виступи на педагогічних радах та тематичних семінарах психологічна та методична допомога у саморозвитку педагогічних працівників, підвищенні їх професійного рівня. методична та методологічна допомога при організації уроків з метою найкращої реалізації особистісно орієнтованого навчання вирішення конфліктів в групах та класах

23. Компоненти процесу професійної взаємодії соціального педагога і вчителя потребнісно- мотиваційний (потреба у взаємодії, мотивація) результативний (досягнення та аналіз результатів) інформаційно- пізнавальний (спільний інформаційний простір) емоційно- почуттєвий (психологічна сумісніст ь) Цілеут- ворююч ий (план спільної діяльно сті)

24. 1) типологічні (особливості темпераменту); 2) інтелектуальні; 3) характеріологічні (зокрема, виявлені акцентуації характеру дитини); 4) мотиваційні (провідні мотиви, смисли); 5) комунікативні (здатність до комунікації, особливості поведінки в колективі тощо).

25. безпосередня взаємодія під час уроку форми і види професійної взаємодії соціального педагога і вчителя: спільне планування уроків і заходів на початку року уроківспільне проведення індивідуальних психологічних консультацій проведення виховних годин, зустрічей в позаурочни й час проведення релаксацій під час перерв спільна робота з батьками у формі лекцій, семінарів, тренінгів спільна підготовка учнів до олімпіад, іспитів робота з обдарованими та проблемними дітьми

27. Високий рівень взаємодії.________ Спілкування – активне, відкрите обговорення проблем, висока комунікація (вербальна, невербальна). Спрямованість - на спільне вирішення проблем, конструктивну взаємодію, повагу до колег, прагнення досягнути мети. Характер – висока мотивація, комунікабельність, толерантність, повага до співробітників. Самосвідомість – потяг до самопізнання і самовдосконалення, адекватна самооцінка, усвідомлення спільної психолого- педагогічної мети, першочергових завдань. Досвід – поєднання психолого-педагогічних знань, вмінь і навичок, досвід (чужий і набутий) ефективної співпраці. Інтелект – високий рівень оволодіння професійними знаннями. Психофізіологія – енергійність, працездатність, врівноваженість.

28. Середній рівень взаємодії.______________ Спілкування – малоактивне, стримане обговорення проблем. Спрямованість – на одностороннє вирішення проблем, обмежену взаємодію, на допомогу з боку без особистої ініціативи. Характер – невисока мотивація, недооцінка співробітників, невпевненість у собі. Самосвідомість – ситуаційний потяг до самовдосконалення та самопізнання, занижена самооцінка, слабовизначеність у спільних психолого-педагогічних діях. Досвід – часткове, несистематизоване використання психолого- педагогічних знань, умінь та навичок, застосування особистого досвіду. Інтелект – середній рівень обізнаності у професійній сфері. Психофізіологія – працездатність, середня врівноваженість.

29. Низький рівень взаємодії.________ Спілкування – низька комунікація, підвищена інтравертованість. Спрямованість – на самоствердження. Характер – конфліктний, завищена самооцінка. Самосвідомість – відокремленість, „я – сам”. Досвід – брак досвіду ефективної співпраці. Інтелект – низький рівень обізнаності з психолого- педагогічними проблемами, вузький спектр профільних знань. Психофізіологія – підвищена або знижена емоційність, низька працездатність.