1. планування, проектування, в методичній роботі навчального закладу
Діагностування,
моделювання,
планування, проектування,
конструювання
в методичній роботі навчального закладу

2. Non progredi est regredi
Не йти вперед означає йти назад

3. Діагностування в методичній роботі навчального закладу
«Метод діагностування — стверджує Ю. Конаржевський, — це система правил і операцій, необхідних для вивчення педагогічного процесу й управління ним, а також причин, які впливають на його кінцеві результати».

4. Діагностування має реалізувати три групи завдань — пізнавальні, конструктивно-організаційні та виховні

5. Пізнавальні завдання — це вивчення досвіду роботи педагогічної діяльності, вивчення позитивних тенденцій у її розвитку, причин низької результативності, шляхів її подолання.

6. Конструктивно-організаційні завдання полягають у розробці єдиних педагогічних вимог до організації методичної роботи як цілеспрямованої системи, до прогнозування кінцевого результату.

7. Виховні завдання полягають у стимулюванні творчої активності кожного члена педагогічного колективу на основі об'єктивного і справедливого оцінювання його роботи, заохочення успіхів та ініціативи.

8. Головними об'єктами діагностування мають бути:
заняття в різноманітних формах методичної роботи (лекції, семінари, практикуми, круглі столи, дискусії тощо);
відкриті уроки, позакласні заходи в системі методичної роботи;
уроки і позакласні заходи педпрацівників у процесі вивчення стану викладання навчальних предметів.

9. Основні завдання діагностування:
вивчення й аналіз рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виробничого процесу кадрами з відповідною базовою освітою;
вивчення й аналіз стану викладання предметів і професійно-практичної підготовки за навчальним планом;
вивчення й аналіз стану організації і ефективності навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах;
вивчення й аналіз рівня знань, умінь і навичок учнів відповідно до державних стандартів;
вивчення й аналіз ефективності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.

10. Характеристика основних методів діагностування
Характеристика основних методів діагностування

11. Педагогічне спостереження.
Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно має відповідати таким вимогам:
а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);
б) об’єктивності (фіксувати не свої припущення, а об’єктивну типову інформацію);
в) системності та систематичності;
г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.

12. Анкетування
За допомогою анкетування можна одержати емпіричний матеріал про педагогів. Будь-яка анкета складається за певними правилами системи запитань, кожне з яких логічно зв’язано з метою дослідження (діагностування).

13. Бесіда – метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з вчителем. Може проводитись як у вільній, так і регламентованій формі.
Чітка постановка мети бесіди та завчасна підготовка запитань допомагає її найбільш цілеспрямувати і здобути необхідну інформацію.

14. Рейтингова система оцінювання професіоналізму педагога (шляхом збору суджень експертів) вимагає:
а) зручної системи оцінювання, відповідності шкал (оцінні шкали);
б) порівняння окремих показників один з одним (шкала ранжування).

15. Незалежні характеристики (метод отримання інформації)
Незалежні характеристики (метод отримання інформації). За його допомогою можна дістати загальну оцінку професіоналізму педагогічного працівника. Вимоги до методу: чіткість, усвідомлення завдань, анонімність, мінімум витрат часу, варіативність.

16. Тестування (як метод) – це фактично усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими контрольними запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів професійної компетентності педагогічних працівників.

17. У процесі діагностування професійної компетентності (за К. М
У процесі діагностування професійної компетентності (за К.М. Старченко) доцільним є використання трьох груп методів.
1. Інформаційно-констатуючі: педагогічне спостереження, бесіди та інтерв’ю, анкетування, ранжування;
2. Оцінюючі (рейтингові): експертна оцінка, незалежні характеристики, самооцінка; (кваліметрія – сайт Кривоозерського ПАЛ)
3. Продуктивні: педагогічний аналіз результатів професійної діяльності, тестування. (Мотивація навчальної діяльності – сайт Кривоозерського ПАЛ)

18. Моделювання в методичній роботі навчального закладу
Моделювання в методичній роботі навчального закладу

19. Структурно-функціональна модель професійної діяльності методистів ПТНЗ у сучасних умовах

20. Визнання провідної ролі науки в методичній діяльності навчального закладу.
Саме наука формує та визначає навчальний процес, сприяючи підвищенню якості підготовки кваліфікованих робітників. Однак науково-методична діяльність педагогічних працівників ПТНЗ має переважно прикладний характер, не претендуючи на високий ступінь науковості. Наука лежить в основі професійної діяльності як викладача ПТНЗ, так і методиста навчального закладу.

21. Відкритість науково-методичної роботи до інновацій.
Відомо, що сучасний світ розвивається швидкими темпами, потоки інформації змінюються безперервно; зокрема це стосується й інновацій у науковій та навчальній сферах. Провідним завданням методичної служби, таким чином, є обмін інформацією із зовнішнім середовищем (з іншими навчальними закладами, профільними науковими установами та дослідно-експериментальними лабораторіями).

22. Гуманізація науково-методичної роботи.
Гуманізація науково-методичної роботи.
Гуманізація науково-методичної роботи виявляється і в трансформації відносин між методистами та викладачами. Методист не повинен бути лише контролюючою системою: взаємодія між методистом і педагогом має базуватися на партнерстві та взаємодії, що передбачає надання якісного методичних консультацій викладачам та майстрам в/н. Ознакою нових відносин у цій сфері є використання різноманітних демократичних форм методичної роботи — консультацій, дискусій, які дозволяють відстоювати власні позиції, формувати професійний досвід у результаті конфлікту або спільного обговорення, а також власний приклад (проведення методистом відкритих уроків, навчально-виховних заходів).

23. Системність методичної роботи.
Системність методичної роботи.
Традиційно під системністю в освіті розуміють єдність мети, завдань, методів і форм роботи з педагогічним колективом. Проте на сучасному етапі спостерігається зміна розуміння поняття системності, що передбачає побудову найбільш оптимальної та дієвої моделі методичної роботи, яка відповідала б потребам саме даного навчального закладу.

24. Варіативність та багаторівневість методичної роботи.
Варіативність та багаторівневість методичної роботи.
Ця тенденція висвітлює різний професійний потенціал педагогічних працівників, а також стратегію розвитку ПТНЗ. Тобто зміст методичної роботи може варіюватися від роботи над методичними доповідями, повідомленнями до високого рівня науково-дослідної діяльності кожного педагога. Один навчальний заклад працює як експериментальний, іншому ж достатньо традиційної побудови методичної роботи.

25. Моніторинг методичної роботи.
Завдання моніторингу педагогічної діяльності у ПТНЗ є одним із найбільш важливих у методичній роботі, дозволяючи уявити чітку картину професійної майстерності всього педагогічного колективу, запитів і проблем кожного з них. Вичерпне уявлення про рівень педагогічної діяльності викладачів є основою успішного планування методичної роботи, ліквідації саме тих професійних недоліків, які є у педагогічних працівників.

26. Структура методичної роботи у ПТНЗ Індивідуальна робота з викладачами
Методична робота
Колективна
Індивідуальна
Індивідуальна робота з викладачами
Методичні наради
Методичні комісії
Педагогічна рада
Самоосвіта педагогів
Самостійна робота

27. У ПТНЗ передбачено такі основні колективні форми методичної роботи:
педагогічна рада;
масові та групові форми роботи;
методичні комісії.

28. У свою чергу, масові та групові форми роботи передбачають діяльність:
науково-методичної ради;
педагогічних читань; інструктивно-методичних нарад;
школи молодого майстра;
школи молодого викладача;
творчих лабораторій;
творчих груп з експериментальних досліджень;
науково-практичних конференцій.

29. Структурно-функціональна модель методичної роботи у ПТНЗ
Методична робота
Колективні форми методичної роботи
Педагогічна рада
Методична рада
Методичні комісії
Методичні наради
Науково-практичні конференції
Система підвищення кваліфікації
Педагогічні читання
Школа інноваційного педагогічного досвіду
Експериментальні лабораторії
Індивідуальна методична робота

30. Складові наведеної структурно-функціональної моделі охоплюють усі основні напрями методичної роботи у навчальному закладі, забезпечуючи ефективне виконання таких важливих задач, як:
моніторинг професійної та навчальної діяльності, здійснюваної у ПТНЗ;
організація процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
контроль якості професійної діяльності викладачів ПТНЗ;
залучення інноваційного досвіду педагогічної та організаційної діяльності в освітній сфері;
партнерська взаємодія методистів із педагогічними працівниками з метою покращення умов та якості їхньої професійної діяльності тощо.

31. Методична робота — це система взаємопов'язаних заходів, які направлені на розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників, їхньої професійної майстерності, і в кінцевому результаті — на підвищення якості професійної освіти випускників освітніх установ відповідно до потреб ринку праці.

32. що володіють спеціальними професійними знаннями, уміннями і навичками,
Пропонована
структурно-функціональна модель системи методичної служби ПТНЗ вимагає підготовки методистів,
що володіють спеціальними професійними знаннями,
уміннями і навичками,
здатних реалізовувати поставлені перед ними різнобічні завдання,
грамотно організовуючи весь навчальний процес у навчальному закладі.

33. Модуль № 1 Становлення молодого викладача та майстра в/н
Модуль № 1 Становлення молодого викладача та майстра в/н
школа молодого викладача та майстра в/н;
робота в методичних комісіях;
фестиваль «Ініціатива і творчість молодих»;
тематичні семінари;
методичні сесії;
конкурс «Шукаємо молоді педагогічні таланти»;
декада молодого викладача та майстра в/н.

34. Модуль № 2 Спеціалісти ІІ та І кваліфікаційних категорій, майстри в/н, які мають 11-12 т.р.
семінари;
педагогічні університети;
інструктивно – методичні наради;
методичні калейдоскопи;
методичні сесії;
консиліуми;
круглі столи.

35. Модуль № 3 Спеціалісти вищої кваліфікаційної категорії, майстри в/н, які мають педагогічні звання «майстер в/н І категорії», «майстер в/н ІІ категорії»,
школи перспективного педагогічного досвіду;
школи методичної майстерності;
майстер – класи;
авторські семінари;
творчі спілки;
творчі групи;
тематичні читання;
центри інноваційної діяльності, електронні бази інновацій.

36. У перспективі методична робота у ПТНЗ має стати провідним чинником та джерелом безперервного розвитку, саморозвитку і підвищення професійної кваліфікації педагогів. Вирішувати ці питання необхідно оперативно і з максимальним ступенем продуктивності, оскільки саме від цього залежить рішення іншого принципово важливого питання: чи перейде навчальний заклад на якісно новий рівень власного розвитку у зв'язку з динамічними умовами становлення нових орієнтирів освітнього процесу в цілому.

37. Планування в методичній роботі навчального закладу
Планування в методичній роботі навчального закладу

38. Розробка плану методичної роботи — це один із важливих аспектів у діяльності навчального закладу.
Є. М. Павлютенков і В. В. Крижко визначають поняття плану як:
проект методичної роботи навчального закладу , один із видів управлінського рішення;
систему скоординованих рішень, які зумовлюють основні напрями методичної роботи;
порядок дій для досягнення певної мети.

39. За визначенням Ю. А. Конаржевського, «уміти планувати методичну роботу навчального закладу та працювати за планом — це означає здійснювати наукову організацію праці педагогічного колективу, яка потребує, щоб замість «може» був точний розрахунок; замість «абияк» розгорнутий план роботи, замість «якось» — точні календарні терміни».

40. Визначаючи поняття «план» і «планування», необхідно орієнтуватися на те, що план методичної роботи — це проект діяльності навчального закладу; система скоординованих рішень; порядок дій для досягнення певної мети; планування — це обґрунтований вибір мети; визначення політики; розробка заходів; методи досягнення мети.

41. У плануванні методичної роботи сучасного навчального закладу простежуються нові тенденції: перехід від централізованого та адміністративного планування до децентралізованого і демократичного; планування роботи в режимі розвитку та інновацій; орієнтація планування на потреби внутрішнього та зовнішнього середовища.

42. Відмінності в підходах до планування
Традиційний підхід
Інноваційний підхід
• Розробка перспективного плану методичної роботи.
• Одноосібне планування.
• Планування в умовах заданих проблем.
• Планова основа управління.
• Складання планів самоосвіти вчителів
• Розробка моделі інноваційного освітнього простору розвитку навчального закладу.
• Розробка цільових проектів.
• Прогнозування та проектування методичної роботи навчального закладу та її підсистем.
• Залучення колективу до складання планів, програм розвитку, цільових проектів.
• Планування в умовах вільного вибору цілей та завдань.
• Визначення місії навчального закладу.
• Складання планів досліджень, саморозвитку педагогічних працівників

43. Основні принципи планування:
принцип постановки мети і завдань — визначення мети діяльності методичної роботи, передбачення кінцевого результату;
науковості — врахування вимог суспільства до освіти, впровадження наукових досягнень у педагогічну діяльність колективу;
конкретності -— планування конкретної роботи;
послідовності — врахування результатів роботи за попередні роки;
демократизму — залучення до розробки й реалізації плану методичної роботи, як можна більшої кількості педпрацівників;
диференціації — визначення найбільш актуальних проблем у діяльності, виокремлення головних найсуттєвіших завдань;
педагогічної доцільності — врахування соціального замовлення на особистість як члена суспільства;
об'єктивності — планування методичної роботи на даних діагностики, анкетування та моніторингу;
координації — узгодження всіх видів планування окремих методичних підрозділів навчального закладу з метою забезпечення єдності дій колективу.

44. Усі принципи планування об'єднуються у такі групи:
Усі принципи планування об'єднуються у такі групи:
методологічні (є загальними принципами управління й становлять науково-теоретичну основу побудови системи, структури, змісту, функцій, методів планування);
технологічні (визначають вимоги до реалізації планування роботи, методику, послідовність, засоби організації підготовки планів діяльності різних методичних підрозділів);
соціально-психологічні (спрямовані на мобілізацію та активізацію творчого потенціалу педагогічного колективу, його згуртування, створення сприятливого психологічного клімату серед працівників навчального закладу і учнів).

45. Методологічні принципи планування роботи:
цілеспрямованість та підпорядкованість змісту планів меті й завданням роботи;
ієрархічна узгодженість та взаємообумовленість;
реальність виконання;
конкретність;
інформаційна достатність;
передбачуваність;
зворотний зв'язок про стан виконання запланованого;
функціонально-логічна структуризація;
системність на всіх рівнях.

46. Технологічні принципи:
мінімізація кількості планів;
оптимізація їх складання;
комплексність і пропорційність;
циклічність;
безперервність поточного планування й корекція;
субординаційна послідовність;
додаткові умови.

47. Проектування в методичній роботі навчального закладу
Проектування в методичній роботі навчального закладу

48. При проектуванні структури методичної роботи варто пам’ятати слова В.О.Сухомлинського: “Сила педагогічного колективу – в колективній думці, в обговоренні, у народженні і втіленні задумів.” тобто проектування системи методичної роботи має бути творчою справою всього колективу.

49. Педагогічне проектування — складна багатоступінчаста діяльність, що передбачає здійснення низки логічно послідовних дій, які допоможуть наблизити розробку передбачуваних завдань від загальної ідеї до точно описаних конкретних кроків. Прийнято вважати, що педагогічне проектування складається з трьох взаємозумовлених етапів: моделювання, проектування та конструювання.

50. Перший етап створення моделі пов’язаний з формуванням мети (загальної ідеї) створення певної системи, процесу чи ситуацій і основні шляхи їх досягнення. Другий етап (створення проекту) передбачає подальшу розробку побудованої моделі й доведення її до рівня практичного використання. На третьому етапі (створення конструкта) відбувається деталізація розробленого проекту, яка наближає його до використання в конкретних умовах реальними учасниками навчального процесу.

51. Іншими словами, методичне проектування реалізується через створення різноманітних документів, в яких описується з різним ступенем точності побудова й дія педагогічних систем, процесів або ситуацій.

52. С.І. Самигін, аналізуючи феномен методичного проектування, характеризує два головних принципи, на яких воно базується: принцип людських пріоритетів — орієнтація на учасника процесу або ситуації та принцип саморозвитку проектувальних систем, процесів чи ситуацій, що означає створення їх динамічними, здатними до змін, перебудови, ускладнення або спрощення.

53. Конструювання в методичній роботі навчального закладу
Конструювання в методичній роботі навчального закладу

54. Етапи методичного моделювання
Етапи методичного моделювання

55. І. Стратегічний (актуалізація знань про педагогічний об’єкт, модель якого мають побудувати).
Входження у процес і вибір методологічних засад для моделювання.
Виявлення та якісний опис найважливіших характеристик об’єкта, його властивостей, компонентів, структурних вузлів, головних чинників, що можуть вплинути на результати розв’язання проблеми або на наслідки самого процесу.
Об’єднання чинників за загальними ознаками й встановлення кількісних співвідношень між елементами процесу.
Постановка завдань моделювання.
Проектування моделі.

56. ІІ. Практичний (побудова моделі)
ІІ. Практичний (побудова моделі)
Побудова нового об’єкта (моделі) й перевірка його відповідності оригіналу (через синтез певних аспектів з урахуванням основних ознак оригіналу так, щоб модель зберігала його первинні характеристики).
Вивчення моделі та її здатності сприяти досягненню мети дослідження, отримання нової додаткової інформації.
Конструювання моделі з уточненням залежності між основними елементами досліджуваного об’єкта, визначення параметрів і критеріїв оцінювання змін цих параметрів.
Вибір методик для вимірів,виявлення умов і чинників що впливають на ефективність функціонування моделі.
Дослідження валідності моделі в розв’язанні поставлених завдань.

57. ІІІ. Рефлексивний (змістова інтерпретація результатів, отриманих за допомогою моделі)
Висновки теоретичних співвідношень та аналітичних уявлень і залежностей.
Оцінювання параметрів моделі та її оптимізація.
Отримання численних прогнозів.
Добір моделі та прийняття рішення щодо її впровадження.
Змістова інтерпретація результатів моделювання.

58. Висновки

59. мотиваційно-цільову; адаптаційно-фахового розвитку;
Проблема пошуку резервів методичної роботи у підвищенні рівня професіоналізму педагогів ліцею передбачає посилення креативної спрямованості змісту, форм, методів і засобів як системи реалізації інтерактивних функцій креативного плану:
маркетингову;
мотиваційно-цільову;
адаптаційно-фахового розвитку;
інноваційного розвитку;
регулятивно-корекційна.

60. Креативна спрямованість методичної роботи забезпечує умови для педагогічної творчості і дослідницького пошуку педагогів. Педагоги здобувають досвід написання аналітичних записок, складання проектів і авторських програм, виконання технічних завдань на дослідження або методичні розробки. Беручи активну участь у різноманітних формах науково-методичної роботи, педагоги ліцею оволодівають методикою науково-педагогічного дослідження, основами педагогічної інноватики, інноваційними технологіями. На цій основі удосконалюються якості особистості, виступаючи показниками педагогічного професіоналізму.