1. Профілізація школи: змістовий та управлінський аспекти

2. Педагогічна рада «Профільна школа в особистісно-розвивальному середовищі: практика, проблеми, перспективи»

3. Нормативно – правове забезпечення профільного навчання
Профільне навчання запроваджується та унормовується наступними документами:
Закон України "Про освіту";
Закон України "Про загальну середню освіту";
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, затверджена Указом Президента України від № 344;
Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні" від № 926;
Указ Президента України "Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями" від № 588;
Державна національна програма "Освіта: Україна ХХІ століття";
Національна доктрина розвитку освіти;
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти;
Положення про освітній округ;
Методичні рекомендації щодо складення регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів, затверджені розпорядження КМУ від № 675-р;
Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат;
Концепція державної системи професійної орієнтації населення (постанова КМУ від № 842);
Концепція розвитку інклюзивної освіти (наказ МОН України від № 912);
Галузева концепція розвитку неперервної педагогічної освіти (наказ МОН України від № 1176);
Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах(постанова КМУ від № 872);
Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом МОН від № 466, зареєстроване в Міністерстві юстиції України № 703/23235.
Профільна школа найповніше реалізує принцип
особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії
Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

4. Ідеї покладені в основу Концепції профільного навчання
Генеза Концепцій профільного навчання
Схвалені рішенням колегії МОН України
Ідеї покладені в основу Концепції профільного навчання
Демократизація освітнього процесу
Децентралізація профільної освіти
Індивідуалізація навчання

5. Мета профільного навчання
Забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя
Виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства

6. Профільне навчання спрямоване на :
Профільне навчання спрямоване на :
набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності;
розвиток інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей старшокласників;
прагнення до саморозвитку та самоосвіти

7. Основні завдання профільного навчання:
Основні завдання профільного навчання:
створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;
забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю

8. Принципи профільного навчання:
фуркація (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
варіативність і альтернативність (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);
наступність та неперервність (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
гнучкість (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного, забезпечення можливості зміни профілю);
діагностико-прогностична реалізованість (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання)

9. I. Визначення профільності.
Етапи впровадження
I. Визначення профільності.
II. Проведення організаційно - методичних заходів щодо
забезпечення профільності.
Складання банків
деяких професій
Визначення шляхів
інтеграції профільного та
професійного навчання
Кадрове забезпечення
та курсова перепідготовка
Розробка авторських
програм профільних
спецкурсів
Впровадження профільних
предметів та спецкурсів
Створення науково-методичного
обґрунтування впровадження
профільного навчання
Вивчення та апробація
наявного програмно–методичного
забезпечення навчально–виховного
процесу та приведення його у
відповідність до потреб реалізації
профільного навчання (підручники,
методична література, довідники,
програми...)
Впровадження у роботі
принципів особистісно
орієнтованого підходу на рівні
„учень-учень”, „учень-учитель”,
„учитель-адміністрація”
Проведення анкетування
учнів, батьків, учителів
щодо прогнозування
розвитку впровадження
Вивчення ППД
Участь в олімпіадах,
конкурсах, семінарах

10. Учень школи Схема розвитку творчих здібностей
та обдарувань учнів Боярської ЗОШ І – ІІІ ступенів №3
Гуртки центру дитячої та юнацької творчості
Спортивні секції
Секції Малої академії наук учнівської молоді
Екологічний центр
Районна бібліотека
Міська бібліотека
Уроки з використанням інноваційних технологій
Індивідуальна, групова робота
Факультативи, спецкурси
Гуртки, секції
Профільні предмети
Творчі конкурси, виставки, змагання
Олімпіади з базових дисциплін
Участь у роботі шкільної бібліотеки
Наукове учнівське товариство при МАН
Участь у роботі позашкільних закладів
Участь у навчально – виховному процесі
Учень школи
Психолого – педагогічний супровід
Психолого – педагогічна діагностика
Розробка індивідуальних траєкторій
Корекційно – розвивальна робота
Просвітницька робота

11. Допрофільна підготовка
Допрофільна підготовка
Форми реалізації – введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі
Основна функція курсів за вибором - профорієнтаційна

12. Модель організації допрофільної підготовки учнів основної школи
Модель організації допрофільної підготовки учнів основної школи
Допрофільна підготовка
Інноваційні
технології
Інваріантна складова
Варіативна складова
курси за вибором
лекції, семінари, проекти,
Предметні та міжпредметні курси
конференції,практичні заняття,
диспути, рольові ігри, дослідження
факультативи
профорієнтація

13. Модель випускника базової школи
Вміє об’єктивно оцінити свої резерви і здібності до продовження навчання за різноманітними профілями.
Має високий рівень мотивації на навчання за вибраним профілем,на отримання якісної освіти
Випускник
базової школи
Готовий нести відповідальність за зроблений вибір.
Володіє запасом духовних і етичних якостей
Усвідомлено здійснює вибір профілю навчання, який відповідає власним здібностям, індивідуальним можливостям

14. природничо – математичного засадах інтегративно –
Структура загальної середньої освіти в Боярській ЗОШ І – ІІІ ступенів №3
Школа І ступеня
Класи, що
працюють за
педагогічною
технологією “ Росток ”
Класи вікової норми
Школа ІІ ступеня
Допрофільне навчання
природничо – математичного
напряму на
засадах інтегративно –
діяльнісного підходу
за НПП “Росток”
Класи вікової норми
Технологічний напрям
Гуманітарний напрям
Школа ІІІ ступеня
Природничо -
математичний
напрям
Філологічний
напрям
Суспільно –
гуманітарний
напрям
Універсальний
напрям
Технологічний
напрям
Add Your Text
Add Your Text

15. Форми організації профільного навчання
Внутрішньошкільні:
профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;
профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;
динамічні профільні групи (в тому числі різновікові)
Зовнішньошкільні:
міжшкільні профільні групи;
профільна школа інтернатного типу;
опорна старша школа;
навчально-виховний комплекс (НВК);
міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладі

16. Складники змісту профільного навчання:
Профіль навчання має:
забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів;
підготовку до майбутньої професійної діяльності
Складники змісту профільного навчання:
базові предмети;
профільні предмети;
курси за вибором

17. Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів
Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом

18. Особливості вивчення профільних загальноосвітніх предметів:
більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти;
дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного упорядкування;
широке використання знань із споріднених предметів;
застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів

19. Модель організації профільної підготовки учнів старшої школи
Модель організації профільної підготовки учнів старшої школи
Профільна підготовка
Інноваційні
технології
Інваріантна складова
Варіативна складова
Курси за вибором
Поглиблене вивчення профільних предметів
Факультативи
Спецкурси
Профорієнтація

20. Використання варіативної складової робочого
навчального плану у профільних класах
Факультативи
Курси за вибором
Формування
здорового
способу життя
Досліджуємо
історію України
Поглиблене
вивчення
предметів
Стилістика
сучасної
української мови
Школа проти
СНІДу
Побудова
кар’єри
Основи
психології
Основи екологічного
безпечного
харчування
Громадянська
освіта
Основи
підприємницької
діяльності
Методи розв'язування
задач з математики

21. Хмарні технології - це
Хмарні технології — це парадигма, що передбачає віддалену обробку та зберігання даних.
Хмара — це деякий ЦОД (дата-центр, сервер) або їх мережа, де зберігаються дані та програми, що з'єднуються з користувачами через Інтернет.
Хмарні технології дозволяють споживачам використовувати програми без установки і доступу до особистих файлів з будь-якого комп'ютера, що має доступ в Інтернет.

22. Переваги хмарних технологій
не потрібні потужні комп'ютери
менше витрат на закупівлю програмного забезпечення і його систематичне оновлення
необмежений обсяг збереження даних
доступність з різних пристроїв і відсутня прив’язка до робочого місця
забезпечення захисту даних від втрат та виконання багатьох видів навчальної діяльності, контролю і оцінювання, тестування он-лайн, відкритості освітнього середовища
економія коштів на утримання технічних фахівців

23. Види діяльності, які підтримуються у хмарі
Колаборація
Кооперація
Комунікація

24. загальноосвітньої школи, Віртуальна вчительська
Структурні елементи
загальноосвітньої школи,
як об'єкти хмари
Віртуальна вчительська
Віртуальний кабінет
Принципи:
Обов'язкової активної участі;
Ієрархії;
Відкритого обміну даними;
Колективного використання
даних;
Авторського права;
Миттєвого зворотного зв'язку

25. Умови реалізації концепції профільного навчання передбачають:
розроблення та оновлення
нормативного забезпечення
організація підготовки педагогічних і керівних кадрів
забезпечення належного науково-методичного та психологічного супроводу
модернізація матеріально-технічної бази
створення нового покоління навчальних планів, програм, підручників і посібників, у тому числі й електронних
належне фінансове забезпечення

26. Засіб диференціації і індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін в структурі, змісті і організації освітнього процесу більш повно враховувати інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їх профільних інтересів і намірів відносно продовження освіти
Основні цілі:
забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів;
створити умови для значної диференціації змісту освіти старшокласників;
сприяти встановленню рівного доступу до повноцінної якісної освіти;
розширити можливості соціалізації учнів;
забезпечити послідовність між загальною і професійною освітою;
ефективніше підготувати випускників школи до засвоєння програми вищої школи професійної освіти
Форма, спрямована на реалізацію особистісно - зорієнтованого навчального процесу. При цьому істотно розширюються можливості вибудовуванням учнем індивідуальної освітньої траєкторії
Профільна
освіта
Процес, спрямований на реальне життєве та професійне
самовизначення випускників школи, диференційований за змістом
навчання, в якому враховуються освітні запити і професійні плани
учнів у реальних регіональних умовах, прогнозований за
урахуванням структури ринку праці та зайнятості для молоді

27. Я Я ВІД ДО 1 2 ХОЧУ 3 ПРАГНУ 4 МОЖУ 5 ВМІЮ 1 формуюсь 2 визначаюсь 3 4
Формування позитивної Я-Концепції у рамках реалізації профільного навчання
ВІД ДО Я 1
УСВІДОМЛЮЮ 2
ХОЧУ 3
ПРАГНУ 4
МОЖУ 5
ВМІЮ Я 1
формуюсь 2
визначаюсь 3
СТВЕРДЖУЮСЬ 4
САМОРЕАЛІЗУЮСЬ 5
досягаю

28. Я Модель конкурентноспроможної особистості випускника Випускник уміє:
Життєві компетенції
Інтелектуальна
особистість
Творча
Здорова
людина
Гуманіст
Успішна
Патріот
Готовий повністю нести відповідальність за зроблений вибір.
Конкурентоспроможний,
здатний адаптуватися у
сучасному суспільстві
Випускник уміє:
Add Your
Має високий рівень мотивації на навчання за обраною спеціальністю,на отримання якісної освіти.
Вміє об’єктивно оцінити свої резерви і здібності до продовження навчання у ВНЗ
Компетентнісно здійснює вибір майбутньої професії, що відповідає власним здібностям, індивідуальним можливостям