Підготувала ЗДВР І.А.Копач 2013

важлива складова частина навчання, визначається в педагогіці як самостійна навчальна діяльність учнів за завданням вчителя.

Прямим продовженням навчальної діяльності учнів на уроках є самопідготовка – час, відведений на виконання домашніх завдань. Підготовка домашніх завдань - важлива складова частина навчання, визначається в педагогіці як самостійна навчальна діяльність учнів за завданням вчителя. Самопідготовка – це форма самостійної навчальної діяльності, диференційована за змістом і характером контактів із педагогом, яка передбачає виконання завдань; закріплення вмінь та навичок, набутих на уроках; поглиблення знань з окремих предметів. Якість самопідготовки залежить від умов, у яких вона проходить; від органічної єдності її з уроками, методів і прийомів керівництва самостійною роботою учнів, тісного педагогічного взаємозв’язку вчителя і вихователя.

Педагогічне керівництво самопідготовкою слід спрямувати на забезпечення самостійного виконання завдань кожним учнем, на вдосконалення знань, вмінь, навичок, набутих на уроках. Методи і прийоми цього керівництва визначаються віковими особливостями учнів. Молодші школярі потребують більш детальних вказівок з кожного предмета про порядок роботи. На кінець першого року навчання в початковій школі діти повинні оволодіти навичками самостійного виконання домашніх завдань, самоконтролю, вольової регуляції, виробити вміння правильно розподіляти час. Однією з умов успішної організації самопідготовки є нормування обсягу домашніх завдань, які повинні складати 30% від виконаного на уроці.

Організація педагогічної праці вихователя у процесі самопідготовки спрямована на: закріплення та вдосконалення загальнонавчальних та спеціальних умінь і навичок учнів, набутих на уроці; формування навичок самостійної праці; здійснення диференційованого підходу і надання індивідуальної допомоги; формування умінь і навичок правильно розподіляти час на виконання домашніх завдань; встановлювати послідовність виконання завдань, самоконтролю та відслідковування динаміки творчого потенціалу; створення належних санітарно-гігієнічних умов; використання унаочнення, дидактичних, сюжетно- рольових ігор.

Особливої уваги потребує організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів на самопідготовці. Посилаючись на вітчизняних педагогів та психологів виділяють 4 різновиди самостійної діяльності учнів: постановку мети і планування своєї діяльності учень здійснює за допомогою вихователя; за допомогою вихователя здійснюється лише постановка мети, а планування своєї діяльності виконується учнем самостійно; постановка мети і планування своєї діяльності здійснюється учнем самостійно у межах поставленого вихователем завдання; робота здійснюється за власною ініціативою без допомоги вихователя.

Організація педагогічної діяльності вихователя та навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі самопідготовки передбачає: наявність щоденного плану роботи, учнівських зошитів, підручників, довідкової літератури, навчального приладдя, комплектів роздаткового дидактичного матеріалу, інструктивних карток тощо; обладнання та оснащення робочих місць вихователя й учнів, його відповідність вимогам ергономіки ([грец. έργος — праця і νώμος - закон]) — наука, що вивчає допустимі фізіологічні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов для ефективної праці; відповідність змісту педагогічної діяльності вихователя поставленим цілям та завданням самопідготовки;

раціональну постановку вихователем цілей та завдань діяльності, сприйняття й осмислення їх учнями, спрямування роботи на досягнення мети; озброєння учнів раціональними способами навчально-пізнавальної діяльності; здійснення індивідуального та диференційованого підходу; організацію діяльності учнів; раціональність витрат часу на організацію праці вихователя й учнів (своєчасний початок самопідготовки), оптимальність витрат часу на взаємне привітання, огляд санітарного стану класу та зовнішній вигляд учнів; процес «входження» у навчальну працю, чітке дозування та корекція часу – виконання домашніх завдань з різних предметів;

організація перевірки домашніх завдань (вибір та реалізація вихователем раціональних форм, методів і засобів перевірки стану виконання учнями домашніх завдань; індивідуальний та диференційовані підходи до перевірки домашніх завдань; формування в учнів умінь і навичок здійснення самоконтролю, взаємоконтролю); своєчасність завершення самопідготовки, забезпечення організованого відпочинку на перервах, провітрювання класних приміщень; реалізацію фізіолого-гігієнічних передумов організації навчально-виховного процесу на самопідготовці (забезпечення оптимального рівня працездатності учнів на основі знання і врахування їх вікових психологічних особливостей); попередження втомлюваності учнів засобами зміни видів навчально-пізнавальної діяльності (фізкультхвилинки, музпаузи);

дотримання принципу гуманізму (створення ситуацій успіху, прояв співчуття до хворих, невпевнених у собі дітей; позитивні емоції, радість, співпраця, взаєморозуміння тощо).

навчання дітей прийомам самостійної роботи; формування у них навичок навчальної праці, мовленнєвого спілкування; через засвоєння необхідної лексики, яка забезпечує під час самопідготовки спілкування учнів з вихователем та один з одним, вихователь закріплює нові знання, вчить їх практичному застосуванню.

формування пізнавального інтересу до навчальної роботи; виховання у дітей навичок самостійної навчальної діяльності, організованості, ініціативи; активізація словесного спілкування учнів; розвиток мовленнєвого слуху на основі використання звукопідсилюючої апаратури; розвиток мовлення та корекція дефектів вимови; закріплення навичок самоконтролю, взаємоперевірки; надання індивідуальної диференційованої допомоги.

послідовність в роботі та єдність дій вчителя і вихователя; ретельна підготовка вихователя до кожного заняття з дітьми (знання навчального та мовленнєвого матеріалу, а також методики роботи, підготовка необхідних посібників, добір завдань для вихованців, які закінчили самопідготовку раніше за інших); дотримання режиму, робота над подальшим розвитком словесного мовлення; єдність керівництва колективною самопідготовкою учнів та надання їм своєчасної індивідуалізованої допомоги з боку вихователя; проведення самопідготовки у відповідності до режиму дня, після відпочинку дітей.

Вміння організовувати своє робоче місце: підготувати необхідні навчальні приладдя (підручники, зошити, словники та інші), необхідні для підготовки уроків у тому порядку, в якому учень їх буде виконувати. Вміння визначати черговість приготування уроків з різних предметів. ( Послідовність виконання усних та письмових завдань змінюється залежно від їх характеру. Разом з тим письмове завдання з математики виконується раніше від усного завдання з читання). Вміння дотримуватися необхідної послідовності виконання завдань з кожного предмету. ( На уроках в учнів формується певна система дій під час розв’язування задач і прикладів, роботи з текстами, виконання письмових вправ з мови та інше. На самопідготовці учні під керівництвом вихователя закріплюють цю систему дій). Вміння самостійно знаходити та використовувати додатковий матеріал з теми, яка закріплюється під час підготовки уроків.

І. Підготовча частина, яка передбачає створення умов для роботи: обладнання класу, підготовка учнів до самостійної роботи, фонетична зарядка, мовна хвилинка. ІІ. Основна частина. 1. Вступна частина : а) чіткий інструктаж з питань організації і проведення самостійної роботи; б) визначення порядку виконання домашніх завдань; в) нормування часу на виконання кожного завдання.

2. Готовність вихователя : а) психологічна готовність; б) знання програмового матеріалу. 3. Самостійна робота учнів : а) раціональне використання часу; б) культура розумової праці; в) дисципліна; г) поєднання фронтальної, групової, індиві- дуальної роботи. ІІІ. Заключна частина. Якість виконання завдань. Самоконтроль, взаємоконтроль. Самооцінка, взаємооцінка. Заключний контроль вихователя.

Дотримуючись такої структури заняття з самопідготовки домашніх завдань та використовуючи вказані форми роботи, можна досягти певної якості у виконанні домашніх завдань, засвоєнні навчального матеріалу, розвиткові самостійності й ініціативи учнів.

1. Заняття розпочинається в провітреному і чисто прибраному класі. Потурбуйтеся, щоб учні підготували підручники, зошити, канцелярське приладдя. 2. Підготуйте класну дошку, визначте послідовність виконання домашніх завдань. 3. Підведіть підсумки роботи учнів на уроках. 4. До початку самопідготовки напишіть план її проведення, в якому вкажіть з кожного предмета тему і мету.

уточніть обсяг домашніх завдань, їх розуміння учнями. Якщо більшість учнів відчувають труднощі в самостійній роботі, порекомендуйте, що слід повторити, щоб виконати завдання. Коли труднощі виникають в окремих учнів, надайте їм індивідуальну допомогу; організуйте самостійну роботу учнів над виконанням домашніх завдань; дотримуйтеся основного дидактичного правила при виконанні письмових завдань: спочатку повторіть теоретичний матеріал, а потім виконуйте відповідні вправи;

дотримуйтеся вимог охоронно-педагогічного режиму ( спеціальна система навчальної, виховної та корекційно-реабілітаційної роботи; створення спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, виховання та подолання порушень фізичного та психічного розвитку, формування мовлення та інших психічних процесів, відновлення здоров’я; здійснення індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та реабілітації дітей із складними вадами розвитку з урахуванням характеру порушення); стежте за освітленням робочих місць; використовуйте різні засоби корекції; проводьте фізкультхвилинки; створюйте оптимальні умови зорового навантаження; проводьте індивідуальну роботу з учнями, виявляйте прогалини в їх знаннях, разом з учителями ліквідовуйте їх.

o дотримуйтеся часу, визначеного на виконання домашніх завдань; o вчіть учнів працювати так, як радять пам’ятки «Вчись – вчитися»; o в початкових класах організовуйте колективні форми роботи: дидактичні ігри; хорові читання тощо; o використовуйте рекомендоване вчителем унаочнення, додаткову літературу, вчіть учнів користуватися ними; o організуйте контроль за якістю виконання домашніх завдань учнями як усних, так і письмових, використовуючи різні форми контролю: самоконтроль; взаємоконтроль; фронтальний контроль; вибірковий контроль; індивідуальний контроль.

o підтримуйте робочу обстановку під час всієї самопідготовки; o організуйте роботу з учнями, які раніше виконали домашні завдання. o раціонально використовуйте час, вчіть цього своїх вихованців; o підведіть підсумки самопідготовки: аналіз роботи учнів; демонстрація кращих зошитів, робіт. o прослідкуйте, щоб учні прибрали свої робочі місця.

Мета: закріплювати знання, дані вчителем на уроці; розвивати увагу, мислення, пам’ять, слухо - зорове сприймання, мовлення, мовленнєвий слух; виховувати самостійність у виконанні домашніх завдань, охайність, організованість, ініціативу; корегувати дефекти звуковимови.

розвиток мови, виправлення мовних недоліків; розвиток просторової орієнтації; координація рухів; компенсація недоліків сприймання навколишнього середовища; збагачення чуттєвого досвіду через зорове сприймання; формування навичок вимірювальних дій – розвиток понять про форму, розмір, вагу предметів; розвиток спостережливості; розвиток мислення, пам’яті, уваги тощо.

Обладнання : картки, ілюстрації, дидактичний матеріал для роботи з дітьми. Словник : вчити уроки, вчи урок, я вивчив (не вивчив) урок; я виконав завдання з математики (мови, читання); допоможіть мені, будь ласка тощо

недостатньо вирішується основне питання педагогічного керівництва підготовкою уроків – виховання самостійності у навчальній роботі; відсутній диференційований підхід до виконання самостійних завдань; в процесі проведення самопідготовки в переважної більшості учнів спостерігається низький рівень навичок самостійної навчальної праці; не виконується основне дидактичне правило при виконанні письмових завдань(спочатку учні виконують вправу, а правило вчать пізніше); не проводиться тісна співпраця вчителя-предметника і вихователя в плані виявлення і ліквідації прогалин в знаннях дітей (вихователь вважає, що незнання, невміння – це лише проблема вчителя, а не їх спільна); рекомендоване вчителем унаочнення, дидактичний матеріал використовується вихователями лише в молодших класах;

досить часто допускаються помилки в організації роботи: учні починають виконувати вправи і розв’язувати задачі, не вивчивши правила і не засвоївши попередньо теоретичний матеріал; вихователі не застосовують активних форм контролю за якістю виконання домашніх завдань учнями: взаємоконтроль, самоконтроль, дидактична гра, інші інноваційні технології навчання та виховання; не проводиться робота з дітьми, які раніше за всіх виконали домашні завдання; не раціонально використовується час: багато часу учні затрачають на виконання письмових завдань і мало часу при цьому залишається на опрацювання конспектів, підручників, вивчення віршів на пам’ять.