Активізація навчальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства Досвід роботи Василенко Раїси Володимирівни, вчителя початкових класів Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ступенів Новобузького району

Василь Сухомлинський Світ, що оточує дитину, – це передусім світ природи з безмежним багатством явищ з невичерпною красою. Тут, у природі, вічне джерело дитячого розуму Василь Сухомлинський

Проблеми, суперечності Актуальність досвіду Проблеми, суперечності ** Глобальність екологічних проблем *** Недостатній рівень якості природознавчої освіти в Україні (за результатами міжнародного дослідження TIMSS) ***Гостра необхідність розвитку виробництва в Україні, що базуються на наукових досягненнях природничої науки

Державне замовлення, умови викладання Реалізуються: * Державна цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року ** Державний стандарт початкової загальної освіти (2011 – 2016 роки) Уперше: * «Природознавство» - це освітня галузь і предмет * Час на вивчення природознавства в початковій школі удвічі збільшено.

Головне завдання предмету Мета – сформувати у молодших школярів природознавчу (предметну) компетентність Шляхом: засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Педагогічний спадок, наукові дослідження Педагогічний спадок, наукові дослідження І. Г. Песталоцці, А. Г. Дістерверг, К. Д. Ушинський, Р. Штайнер, В. О. Сухомлинський . Н. Дайрі, М.  Скаткін, Т. Щукіна, Т. Шамова, Л. Нарочна, Л  Шелестова, О. Савченко, Т. Байбара, Л. Коваль, Н.  Бібік, О. Митник, О. Кононко, Т.  Гільберг

Активізація навчальної діяльності: спонукання учнів до її енергійної, цілеспрямованої роботи, подоланню інерції та пасивних стереотипних форм викладання та учіння (Т. Г. Щукіна) мобілізація інтелектуальних, емоційно-вольових та фізичних сил учня, що здійснюється учителем за допомогою певних засобів (Т. Г. Шамова)

Рівні пізнавальної активності Низький рівень активності (відтворювальний) учень прагне зрозуміти, запам'ятати відтворити знання, опанувати способом його застосування, відсутність інтересу до поглиблення знань 2. Середній ( інтерпритаційний) учень прагне виявити сенс досліджуваного змісту, пізнати зв'язок, опанувати способами застосування знань у змінених умовах, прагне доводити розпочату справу до кінця 3. Високий рівень активності (творчий) учні самостійно здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні способи розв’язання

Ядром навчально-пізнавальної діяльності є бажання дитини здобувати знання. БАЖАННЯ УМІННЯ ПОТРЕБА ЗДАТНІСТЬ САМОСТІЙНО ВЧИТИСЯ (ключова компетентність)

Традиційні (виклик позитивних емоцій): Засоби активізації Традиційні (виклик позитивних емоцій): Зацікавленість – гра, казка, загадки, кросворди, потішки, музичний супровід та ін. Сучасні (активний і самостійний пошук істини – творчість - ціннісне ставлення) Формування уміння вчитися (ключова компетентність) на основі прагнення досягти успіху в навчанні і в житті Використання сучасних педагогічних технологій Диференціація та індивідуалізація навчання

Умови для активізації навчальної діяльності: створення розвивального, навчально-предметного середовища Використання засобів наочності, навчальних посібників, муляжів, карт, гербаріїв, обладнання для практичних робіт, комп’ютерної техніки як джерела нової інформації Створення власних “посібників”, схем-опор, малюнкових таблиць тощо Естетичне та розвивально-пізнавальне оформлення класної кімнати Обладнання зон для відпочину дітей

Умови для активізації навчальної діяльності: дітям надана можливість … - вільно висловлювати, захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуючись здобутими знаннями; - ставити запитання вчителю, товаришам, з'ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес пізнання; - рецензувати відповіді, повідомлення та творчі роботи однокласників, вносити корективи, давати поради; - допомагати товаришам, коли вони відчувають утруднення, пояснювати незрозуміле; - виконувати завдання- максимум, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження тощо

Гра, загадка, казка, театральне дійство … *** Цікавий матеріал + активна діяльність + поступове формування творчого досвіду Умови гри: виконують – придумують свої; Загадки – відгадують – аргументують –доповнюють – складають свої; Запитання – відповідають – задають – відтворюють діалог - створюють діалог; Театралізація – виконання ролей – доповнення (зміна) частини тексту, створення свого сюжету розвитку подій (метод емпатії).

Евристичні методи навчання ** Метод ключових евристичних запитань: знати все і про все… ЧОМУ? (колючі? згортаються?) ХТО? (вони? читав про ..? бачив? їхні вороги?) ЩО? (їдять? роблять взимку?) Де? (живуть? зимують?) Як? (ставитесь до …?) КОМУ? (подобаються? розкажете?)

Використання сучасних прийомів, методів, технологій ** інтерактивне навчання ** розвиток критичного мислення ** проектна діяльність ** використання засобів ІКТ Проблемний, ціннісний підхід до процесу пізнання, до природи, предметів і явищ навколишнього світу, до себе, до інших людей

Використовую.. Різні типи уроків Пояснювально- ілюстративні творчість Комбінований Предметний Урок-екскурсія Узагальнюючий Нестандартний Різноманітні методи навчання Пояснювально- ілюстративні Спонукально- репродуктивні Проблемного навчання творчість зразок аналогія

Міжпредметні зв’язки. Інтеграція знань ПРИРОДО- ЗНАВСТВО

Міжпредметні зв’язки Українська мова Напиши текст-міркування: Твердження: Доказ: Висновок: Кожної в..сни ми з сім..єю ходимо до лісу м…луватись синіми очима в..сни. Так мама називає сон-траву. Ця чудова квітка майже зникла з наших лісів. Чому так трапилось?

Створення ситуації успіху Проведення досліду Диференційований підхід Індивідуальна картка-помічниця - Рослина стояла на підвіконні, отже вона мала достатньо …. . – Температура повітря в класі 20 градусів тепла, тому рослині вистачало … – Рослину поливали водою, отже , було достатньо – Насіння було висіяне у піджарений пісок, який немає поживних речовин, отже рослині не вистачало … – Робимо висновок: щоб рослина добре росла і розвивалась, потрібні не тільки …., а й …. .

Спільна діяльність з батьками, позакласна та позаурочна робота Творчі зустрічі з природою: у групі продовженого дня; під час прогулянок, екскурсій; завдання природознавчого змісту на канікули; - гурткова робота ( “Юні друзі природи”); - перегляд мультфільмів, свята, олімпіади, змагання в КВВ тощо.

Результативність Мої випускники 6-й, 10-й клас не втратили інтересу до природничих наук *** 75% 10-класників обрали природничо-математичний профіль; *** Високий і достатній рівень навчальних досягнень з природничих дисциплін мають 68% учнів 6-го класу. Усе більше другокласників цікавляться таємницями природи – читають енциклопедії, книжки про тварин, внутрішню будову землі, про мореплавців, цікавляться космосом…

Висновок Системне та систематичне використання різноманітних засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності створює умови для самореалізації учнів; сприяє підвищенню їх самооцінки; розвитку інтелектуальних здібностей і талантів; забезпечує формування природознавчої компетентності.

Я зірвав квітку – і вона зів'яла Я зірвав квітку – і вона зів'яла. Я зловив жука – і він помер у мене в долоні. І тоді я зрозумів, Що доторкнутися до Краси Можна тільки серцем.