1. Глевська Тетяна Федорівна 1959 р.н.,українка Місце народження: м.Звенигородка Місце роботи: Державний навчальний заклад “ Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів ”

2. Педагогічний стаж роботи З серпня 1984 року – майстер виробничого навчання з підготовки кваліфікованих робітників професій молочного напрямку : сировар-майстер, маслороб-майстер, майстер молочного виробництва ; З вересня 2003 року – старший майстер, майстер виробничого навчання, викладач спецдисциплін за сумісництвом; З вересня 2005 року – заступник директора з навчально- виробничої роботи, викладач спецдисциплін за сумісництвом. З лютого 2013 року – директор, викладач спецдисциплін за сумісництвом Загальний педагогічний стаж – 29 років

3. Моя освіта 1980 рік – закінчила Вінницький технікум мясної та молочної промисловості за спеціальністю технологія молочних продуктів на денному відділенні. Отримала кваліфікацію техніка-технолога молочної промисловості. По розподіленню працювала майстром з виробництва незбираномолочної та кисломолочної продукції на Мелітопольському молокозаводі Запорізької обл.

4. Моя освіта 1992 рік – закінчила Київський технологічний інститут харчової промисловості за спеціальністю технологія молока і молочних продуктів на заочному відділенні. Отримала кваліфікацію інженера-технолога молочної промисловості

5. 2004 рік – пройшла підвищення кваліфікації на навчально - практичному семінарі “ Визначення показників якості молока у відповідності з ДСТУ 3662-97 ” при Київському інституті післядипломної освіти Національного університету харчових технологій

6. Підвищення кваліфікації 2011 рік - курси підвищення кваліфікації при Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників Тема випускної роботи: опорний конспет з спецтехнології по професії сировар

7. Ідея створення опорного конспекту у мене виникла коли розпочали підготовку сироварів на базі 9 класів, при цьому я врахувала рівень підготовки учнів, недостатню кількість книг українською мовою з спецтехнології і, відповідно, необхідність учням конспектувати об'ємний матеріал уроків, а при цьому іноді відсутність вільного часу для дискусії з учнями по матеріалу навчальної програми. Активізувати навчальну діяльність учнів, допомогти учням мати міцні знання, підготувати кваліфікованих спеціалістів своєї справи, мабуть, таке бажання у кожного викладача.

8. З історії виникнення опорних конспектів. Найбільш яскраво цей досвід представлений у практиці видатного вчителя Донецька Шаталова Віктора Федоровича Він пояснював необхідність створення опорних конспектів так: “ Пояснення нового матеріалу у різних вчителів і на різних уроках може відбуватися в різних формах. Але немає майже жодного уроку, коли б вчитель не зробив би якихось записів на дошці. Іноді цих записів більше, іноді менше. Але уявіть собі на секунду такий варіант: один з учнів взяв після уроку дошку з записами вчителя додому… Зрозуміло, що цей учень підготується краще, ніж інші учні, які користувались підручником… Окремі штрихи, цифри, записи асоціюватимуться в пам'яті учня з інтонаціями і текстами вчителя. Нова методика передбачає, що такі дошки після кожного уроку приносить додому кожний учень. Ось що таке опорний конспект, ось що являють собою аркуші з опорними сигналами… Заперечувати проти цих методичних посібників — це значить заперечувати проти класної дошки, проти крейди, проти записів під час пояснення нового матеріалу… Проти всього, що полегшує навчання ”

9. Мета опорних конспектів – узагальнити засобами графічного моделювання основні думки і логічні зв'язки навчального матеріалу. Опорні конспекти відображають логіку навчального предмета, тобто послідовність змісту, порядок вивчення, зв'язки елементів і частин програми. Правильно розроблені опорні конспекти встановлюють зв’язок з іншими предметами і, що дуже важливо, дають можливість зменшити обсяг формальних знань, наголошуючи на провідних ідеях і поняттях.

10. Наприклад, матеріал нижче названої теми я пропоную в такому вигляді: Тема № 4 ТЕПЛОВА ОБРОБКА МОЛОКА ПЛАН 4.1. Теплова обробка молока, її призначення. Види теплової обробки молока. 4.2. Пастеризація молока, мета проведення, режими пастеризації. 4.3. Характеристика режимів пастеризації молока: 4.4. Перелік факторів, що впливають на ефективність пастеризації 4.5. Характеристика короткочасного режиму пастеризації, його переваги і недоліки. 4.1. Теплова обробка молока, її призначення. Види теплової обробки молока. Всі молочні продукти виробляють з молока, яке піддають тепловій обробці з метою його знезаражування. Ми повинні бути впевнені, що вироблені молочні продукти не шкідливі для безпосереднього споживання в їжу, але мають обмежений термін зберігання Види теплової обробки молока Стерилізація Пастеризація

11. Режими пастеризації Довготривалий Короткотривалий Миттєвий Знешкодження вегетативних форм мікроорганізмів, у тому числі і патогенної мікрофлори Знешкодження технологічно небажаних ферментів, зокрема ліпази, який розчіплює молочний жир і надає продукту прогірклого смаку Надання продукту специфічних властивостей: присмаку, запаху, кольору Підвищення стійкості молочних продуктів Мета пастеризації Пастеризація — це теплова обробка молока при температурі нижче точки його кипіння (нижче 100 0 С).

16. Форми використання опорних конспектів викладача різноманітні: для первинного засвоєння основ теми; для роботи з підручником і спеціальною літературою; для контролю знань; для повторення й доповнення тем; для встановлення внутрішньопредметних, міжпредметних та зв'язків з виробничою практикою; як роздатковий матеріал на уроці, до нього і після уроку; їх можна малювати на дошці, в електронному вигляді проектувати на екран, використовуючи мультимедійний проектор, зняти на слайди тощо

17. У чому переваги використання опорного конспекту у навчальному процесі? _______________________________________________________________________________________________________________________ опорний конспект стимулює закріплення учнем отриманих знань одночасно із засвоєнням нового для нього навчального матеріалу, що набуває особливого значення у випадках, коли розуміння кожної наступної навчальної теми грунтується на засадах попередньої теми. При цьому учень вже в самому процесі навчання сприймає навчальний матеріал як струнку систему взаємопов'язаних і взаємообумовлених знань, що принципово необхідно для успішного навчання;

18. У чому переваги використання опорного конспекту у навчальному процесі? ____________________________________________________________ Закріплення отриманих знань забезпечується багатократністю звернення до опорного конспекту протягом усього періоду навчання. Стимулювати такі звернення можливо проведенням частих міні-опитувань, що вимагають знань у визначенні декількох (до десяти) вже вивчених понять. Вільне володіння понятійним апаратом, забезпечене опрацюванням опорного конспекту, значно спрощує і робить більш захоплюючою підготовку коротких тематичних повідомлень на семінарських заняттях, виконання контрольних робіт, здачу заліків.

19. У чому переваги використання опорного конспекту у навчальному процесі? _________________________________________________________ Стислість у викладі і ємність опорного конспекту дозволяють без особливих зусиль звертатися до нього багато разів протягом усього періоду навчання. Коефіцієнт корисної дії роботи з опорним конспектом підвищується ефектом “записної книжки ”, коли по одному або декільком термінам з понятійного апарату певної навчальної теми можливе відновлення в пам'яті основного обсягу матеріалу, вивченого по цій темі.

20. У чому переваги використання опорного конспекту у навчальному процесі? ____________________________________________________________ Не менш важливим видається і те, що застосування в процесі навчання учнями понятійного матеріалу (обсяг якого поступово, у міру викладання нового матеріалу, збільшується) дозволяє налагодити спілкування учнів з викладачем, а також один з одним на рівні осмисленого використання отриманих знань. Такий рівень спілкування стає необхідним для ефективного здійснення навчальної діяльності учнів і в колективній, та індивідуальної формах. Забезпечений таким чином рівень спілкування дозволяє проводити заняття не тільки і не стільки у формі опитувань, але частіше – у формі дискусій, у вирішенні проблемних ситуацій, постановкою відкритих питань і продуктивного пошуку варіантів відповідей на них, а також в інших формах, що вимагають активного застосування отриманих знань.

21. Таким чином, застосовуючи в організації навчального процесу методи активізації навчання, представляється можливим не тільки підвищення ефективності процесу навчання шляхом залучення учнів до активної навчальної діяльності, а й вплив на формування творчих особистостей з активною життєвою позицією.