Підтип Хеліцерові. Класифікація та характеристика класу Павукоподібні (Arachnoidea). Лектор: професор Федонюк Л.Я.

Клас ПаВукоподібнІ… …і все про них Павуків можна побачити скрізь: у лісі, на городі, в саду, в будинках, на березі річки...

Павукоподібні Клас членистоногих з підтипу хеліцерових. Латинська назва павукоподібних походить від грецького «Spider» - "павук" (існує також міф про Арахну, яку богиня Афіна перетворила на павука).

Павукоподібні Лідійська рукодільниця Арахна Богиня Афіна Паллада За давньогрецькою легендою вміння ткати павуки успадкували від Арахни, лідійської дівчини. Рукодільниця наважилася викликати саму Афіну на змагання у ткацтві, за що й була жорстоко покарана: ображена Богиня перетворила її на павука. У Греції павук так і називається – арахна, а наукова назва класу павукоподібних – Арахніда. Лідійська рукодільниця Арахна Богиня Афіна Паллада

Арахна, яка перетворюється у павука

Класу павукоподібні (Arachnоidеa): Класифікація Класу павукоподібні (Arachnоidеa): Ряд Фаланги або Сольпуги (Solipugae) Ряд Скорпіони (Scorpiones) Ряд Павуки (Aranei) Ряд Кліщі (Acarina)

Клас Павукоподібні (Arachnoidea) Павукоподібних відомо біля 70 000 видів, які поширені переважно на суходолі. Найважливішими рядами павукоподібних є фаланги (Solifugae), скорпіони (Scorpiones), павуки (Aranei), кліщі (Acarina). Основні особливості пристосування павукоподібних до життя на суходолі: поява «легенів» і трахей (органів дихання атмосферним киснем); - воскові виділення кутикули, які перешкоджають випаровуванню води; Систематика та різноманітність: Ряд Павуки (27 тисяч) Ряд Кліщі (25 тисяч) Ряд Скорпіони (близько 700 видів) - найдавніший ряд серед наземних членистоногих. - зменшення розмірів тіла для обмеження числа линьок; - розвиток копулятивних органів і внутрішнього запліднення.

Характерні особливості Ходильних ніг чотири пари, що відразу відрізняє їх від комах. Характерною особливістю павукоподібних є тенденція до злиття члеників тіла, тому тіло в більшості випадків складається з двох відділів, головогрудей і черевця, рідше воно зовсім не розчленоване.

Характерні особливості Головогруди – це єдине ціле з головою та грудьми, рідше розділені на два сегменти, власне голову і груди. Черевце позбавлене кінцівок і складається з виразно відокремлених один від одного або ж злитих кілець. Іноді головогруди зливаються з черевцем і тоді називаються злитнотілими – у кліщів.

Характерні особливості Перша пара кінцівок – хеліцери - мають вигляд клешні або гачків і служить для схоплювання і убивання здобичі або для проколювання шкіри інших тварин (у кліщів). Друга пара – педипальпи (ногощупальці), грає роль органів дотику, рідше служить для схоплювання. Інші чотири пари кінцівок часто закінчуються кігтиками і являють собою ноги, які використовуються за прямим призначенням - для пересування.

Зовнішня будова Розміри павукоподібних: 0,1 мм - 30 см. Характерною особливістю павукоподібних є тенденція до злиття члеників тіла, з утворенням головогрудей ї черевця. У більш примітивних (фаланги) обидва відділи ще зберігають сегментацію. Скорпіони мають сегментацію тільки на черевці, у павуків черевце вже не сегментоване, а кліщі втратили поділ тіла на головогруди та черевце. На головогрудях розташовані шість пар кінцівок: хеліцери (з протоками отруйних залоз), що пристосовані до захоплення і подрібнення їжі, ногощупальця (педипальпи), що необхідні для утримання здобичі та перенесення сперми в статеві шляхи, та чотири пари ходильних ніг. Зовнішня будова Розміри павукоподібних: 0,1 мм - 30 см.

покриви У павукоподібних вони несуть відносно тонку хітинову кутикулу, під якою знаходиться гіподерма і базальна мембрана. Кутикула охороняє організм від втрати вологи при випаровуванні, тому павукоподібні заселили найзасушливіші райони земної кулі. Міцність кутикулі надають білки, інкрустуючи хітин.

Внутрішня будова Травна система Більшість павукоподібних — хижаки, пристосовані до живлення напіврідкою їжею. Травлення у багатьох павукоподібних відбувається в два етапи: 1) зовнішнє, 2) внутрішнє (кишкове). Дихальна система У павукоподібних дихальна система представлена "легенями" (легеневі мішки) або трахеями (система розгалужених трубочок). Ті й інші відкриваються назовні отворами — стигмами на боках члеників. Кліщі завдяки малим розмірам пристосувалися до поглинання кисню всією поверхнею тіла. Нервова система У павуків у передньому відділі головогрудей виникає єдине скупчення нейронів — головогрудна нервова маса. З органів чуттів розвинені дотик (чутливі волоски на тілі та кінцівках) і нюх. Зір дуже слабкий, є декілька пар простих очок.

Органи дихання Органами дихання є трахеї або легеневі мішки, а іноді ті й інші разом саме у павуків. Легеневі мішки є більш примітивними структурами. Вважається, що вони виникли в результаті видозміни черевних кінцівок в процесі освоєння наземного способу життя предками павукоподібних. Легеневий мішок у сучасних павукоподібних є поглиблення в тілі, його стінки утворюють численні листоподібні пластинки з великими лакунами, заповненими гемолімфою. Через тонкі стінки пластинок відбувається газообмін між гемолімфою і повітрям, що поступає в легеневий мішок через отвори дихальців.

Нервова система Загальний план організації нервової системи – це надглоткові вузли (мозок), підглоткова нервова маса та черевний нервовий ланцюжок. Гангліі черевного нервового ланцюжка часто концентруються, утворюючи більш-менш виражену гангліозну масу. У косариків і кліщів всі ганглії зливаються, утворюючи кільце навколо стравоходу, проте у скорпіонів зберігається виражений черевний ланцюжок гангліїв. Із органів чуттів найкраще розвинений дотик.

Статева система Павукоподібні роздільноста-теві. Запліднення в більшості випадків внутрішнє. Сперма виробляється в сім'яниках самців і доставляється в статеві шляхи самки за допомогою педіпальп, які утворюють копулятивний орган. Яйця містять багато жовтка, розвиток прямий. Виняток станов-лять кліщі, у яких є личинкова стадія. Кровоносна система найскладніша у скорпіонів і павуків, у яких дихання легеневе. На спинному боці голово-грудей розташоване серце, від якого відходять кровоносні судини. Простіша будова кровоносної системи у павукоподібних, які дихають трахеями. Найпростіша - у кліщів: у них її може не бути зовсім або вона складається з мішкоподібного серця і пари остій (отворів). Видільна система представлена мальпігієвими судинами — сліпими виростами кишівника. У деяких примітивних - рудименти метанефридіїв.

Органи зору Органами зору у павуків є прості очі, кількість яких може бути від 2 до 12. розміщені на головогрудному щиті. Не дивлячись на велику кількість очей, зір у павуків слабкий. У кращому випадку, вони можуть бачити предмети на відстані не більше 30 см.

живлення Всі павуки - хижаки. Вони харчуються головним чином комахами та іншими дрібними членистоногими. Спійману здобич павук втримує ногощупальцями, прокушує гачкоподібними щелепами, вприскує в ранку отруту і травний сік. Приблизно через годину павук висмоктує за допомогою смоктального шлунка весь вміст здобичі, від якої залишається тільки хітинова оболонка. Таке травлення називається позаорганізмовим.

поширення Павукоподібні - одні з найдавніших наземних тварин, що відомі з силурійського періоду. На сьогоднішній день вони поширені повсюди. Нині деякі загони поширені виключно в тропічних і субтропічних поясах. Скорпіони мешкають також у помірному поясі, а павуки, косарики і кліщі в значній кількості зустрічаються і в полярних країнах.

Клас Павукоподібні (АRACHNOIDEA) Ряд Скорпіони (Scorpiones) Тіло скорпіона розділяється на головогруди і черевце, що, у свою чергу може бути розчленоване на переднє черевце і вузьке заднє – “хвіст”. Останній членик черевця має жало, біля основи якого лежать дві отруйні залози. Скорпіон, перегнувши хвіст через спину, отруйним жалом убиває жертву, захопленою педипальпами. Їх отруйність тісно пов’язана з хижацьким способом життя. Як і більшість павукоподібних, вони живляться головним чином комахами. Весь ембріональний розвиток відбувається в тілі матері. Самка народжує декілька десятків розвинених скорпіонів. Статевої зрілості скорпіони досягають у віці 4-5 років. У СНД скорпіони, що відносяться до декількох видів, живуть у південній частині Криму, на Чорноморському узбережжі Кавказу, у Закавказзі і Середній Азії. Тільки в Криму мешкає кримський скорпіон (Euscorpions tauricus). Його розміри – 35-40 мм. Скорпіони ховаються під камінням, поблизу житла людей. Вночі виходять на полювання.

Скорпіони

Самка скорпіона з виводком

Клас Павукоподібні (АRACHNOIDEA) Ряд Скорпіони (Scorpiones) ‘ Ужалення скорпіонів деяких видів, що живуть на території СНД, для людини є не смертельні, але викликають сильний біль, припухлість, озноб. Ужалення скорпіонами, що живуть у тропіках, може призвести до смерті. Отрута скорпіона містить низькомолекулярні білки, що надають нейротоксичну дію. Укол скорпіона болючий. В місці уколу з’являється почервоніння, онімін-ня, набряк, на шкірі можуть утво-рюватись пухирі, які наповнені прозорою рідиною. Ступінь отру-єння може бути легким, але при тяжких отруєннях хворий відчуває озноб, прискорене серцебиття, відчуття страху, нудоту, задуху. Можливі судоми (особливо у дітей), втрата свідомості. Хворий може загинути внаслідок паралічу дихання.

Перша допомога при укусі скорпіона Компрес або мазева пов'язка, змочена анестезуючою речовиною (новокаїн, лідокаїн), холод (місцево). Ужаленій кінцівці створюють спокій. У важких випадках - швидка госпіталізація і введення антитоксичної протискорпіонної сироватки разом із іншими лікарськими препаратами.

Всього павуків налічується близько 27 000 видів. У павуків головогруди і черевце не сегментовані, розділені перетяжкою. Хеліцери закінчуються кігтиком, біля вершини якого знаходиться отвір протоки отруйної залози. На кінці педипальп самця розташо-ваний копулятивний орган. Кінцівки черевця перетворилися в павутинні бородавки, на основному членику яких відкриваються протоки павутинних залоз. Павутину плетуть в основному самки. Павуки дихають за допомогою легень або трахей. Після статевого акту часто самки поїдають самців.

Клас павукоподібні

Зовнішня будова павука хрестовика Черевце Ходильні ноги Очі Головогруди Ногощупальця

Сітки павуків

Всі павуки – прекрасні ткалі Всі павуки – прекрасні ткалі. Густа рідина, витікаючи з них і проходячи трубочками-протоками, формується в нитку і швидко застигає на повітрі. Залежно від призначення павутиння може бути різним за товщиною і ступенем клейкості. Є загадка: “Що в хаті найтонше?” Безумовно, павутина, яка має чудові фізичні властивості. Розтягнення її до моменту розриву досягає 31% (у нейлону, наприклад, 22%). 340 г павутини вистачило б, щоб оперезати Землю. У кожного павука своя “технологія виробництва”. Павук-хрестовик завжди починає з будівництва три- або чотирикутної рами – основи майбутньої пастки. Після цього прокладає кілька ниток, що перетинаються в центрі рами, а потім тягне від центра близько 30 радіальних ниток. На них він кладе допоміжну спіральну нитку, ніби риштування для остаточної ловильної спіралі з великою кількістю витків. Спіраль покривається липким павутинним секретом і замінює допоміжну нитку, яку павук відкушує частинами й викидає. Дуже цікаво спостерігати, як хрестовик з'єднує павутиною дві точки. Коли відстань неве-лика, павук кидає в ціль клейкий клубочок із ниткою, кінець якої тримає, або переповзає туди, тягнучи за собою закріплену в першому пункті нитку. Інколи він спускається по довгій нитці й, гойдаючись під вітром, чіпляється де потрібно. А буває, що випускає кілька павутин і спокійно чекає, поки вітер їх не приклеїть.

Готові сіті, що нагадують неправильної форми колесо із спицями діаметром до 0,5 м, мають близько 120 тис. липких вузликів. Хрестовик або висить у центрі павутини, або ховається десь збоку, і тоді його з'єднує з пасткою сигнальна нитка. Як тільки комаха потрапляє в пастку, “телефон” негайно повідомляє мисливця. Павук реагує лише на коливання певної сили і амплітуди, які виникають від тремтіння в павутині його звичайних жертв. Павуки тчуть свої сіті не тільки швидко, але й різної якості, залежно від призначення. З двох пар залоз вони випускають “бігові нитки”, по яких пересуваються з місця на місце, з п'яти – клейкі нитки для ловіння комах, з трьох – нитки найвищої міцності для зв'язування жертви, з шести – нитки для кокoнів, з двох – “осьові нитки”, з двох особливо великих залоз – клейку речовину, яка у вигляді крапельок блищить у сонячний день на павутині і приваблює комах. Товщина павутинок від 0,08 до 1 мк. Є павуки, які виробляють стрічкову павутину: ширина її 2,5 мк, а товщина – 0,4 мк. Діаметр найтоншого волокна, яке пощастило дістати людині в лабораторії, лише 5 мк. Павуків недаремно називають неперевершеними ткачами.

Самі самі

Серед павуків у фауні України небезпечними для людини є: каракурт (Latrodectus tredecimguttatus) тарантул (Lycosa singoriensis)

Тарантул Lycosa singoriensis поширений на півдні України. При укусі виникає сильний біль, який зберігається протягом доби, згодом почервоніння шкіри та набряк.

Latrodectus tredecimguttatus живе у пустелях і передгір'ях Середньої Азії, в Україні – у Криму та на півдні у степовій зоні. Укуси каракурта можуть бути смертельними для тварин і людини (за статистикою, 2-4% укушених можуть загинути). Отруєння проходить важко. Отрута діє на нервову систему, що викликає сильний біль у всьому тілі, збудження, затьмарення свідомості, почуття страху, яке згодом змінюється апатією, втрату рухливості, підвищення температура тіла до 38 С. Каракурт Самка каракурта має в довжину 1,5-2 см, самець – не більше 1 см, бархатисто-чорного кольору з яскраво-червоними плямами. Вівці і свині поїдають каракуртів без шкоди для себе, тому можуть використовуватися для знищення каракуртів на пасовиськах. У населених пунктах рекомендується знищення бур'янистої рослинності у дворах, уздовж трамвайних шляхів тощо, де каракурти знаходять сховище.

Яд павука містить білок, аміни та поліпептиди     Яд павука містить білок, аміни та поліпептиди. Деякі з цих молекул мають здатність руйнувати зв’язок між нервовою системою та м’язами, що викликає у жертви параліч. Інші молекули спричиняють смерть живих клітин, що призводить до некрозу. Після того як здобич убита, павук випльовує ферменти зі свого роту в жертву. Ферменти розкладають внутрішні органи здобичі. Павук переварює білки безпосередньо в здобичі та потім випиває їх.  

Перша допомога при укусі павука Обробка рани антисептиками, асептична пов’язка, холод на місце укусу, антигістамінні (протиалергійні) препарати. З лікувальною метою застосовується протикаракуртна сироватка, після введення якої хворий через 3-4 дні одужує. Після надання першої допомоги терміново звернутись до лікаря.

Линька павука Павуки линяють поетапно. В процесі линьки старий покрив скидається. Якщо павук пошкодив або втратив якісь частини тіла, то вони можуть бути відновлені під час линьки.

ПАВУКОПОДІБНІ. Верхній ряд – зліва направо: сольпуга еремобатес, звичайний сінокосець, гігантський теліфон-мастігопроктус, мексиканський парафрин. Нижній ряд – зліва направо: африканський скорпіон, саблевидний скорпіон, суперститіонія, смерінгурус.

ПАВУКИ. Верхній ряд, зліва направо: хатній павук, озвичайний павук-птахоїд, зелена певцитія, кругопряд-нефрила. Нижній ряд, зліва направо: каролінський тарантул, чорна вдова, павук-бокохід, рибний павук.

ПАВУКИ. Зліва направо: коричневий павук-відшелець, рогатий павук, червоний мексиканський птахоїд, водяний павук-серебрянка.

всі павуки – хижаки А Ви знаєте, що павуки-кругопряди нагадують за смаком сиру картоплю всі павуки – хижаки на мільон сіток піде всього одна чайна ложка паутини яд чорної вдови в 15 раз сильніше яду гремучої змії А Ви знаєте, що павук-вовк може змінити свій колір за півгодини павуки-довгоніжки, щоб відлякати ворогів, пригають на місці під час линьки у павуків можуть вирости нові ноги вага самки павука-нефіла може переважати вагу самця в 1000 разів

Дякую за увагу!