2. Ніщо краще не визначає, якими ми є і якими станемо, ніж освіта наших дітей З періодичної преси Освіта нового століття – це освіта для людини. Основна мета її – нова якість. Кожен учитель покликаний і зобов'язаний працювати так, щоб створити умови для надання рівного доступу до якісної освіти.

3. Р. Декарт 1596-1650 Роз'яснюйте значення понять і ви позбавите світ від половини сумнівів

4. Під час вивчення географії варто: -посилити практичну спрямованість її викладання; - ширше використовувати особистісно-орієнтовані методики; - поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форми роботи; - використовувати завдання різних видів: інформаційні, інструктивні, тренувальні та перевірні ( та різні способи їх виконання).

5. ЗМІСТ ОСВІТИ фундаментальність (передача знань) практична (прикладна) спрямованість (розвиток умінь) гуманістична орієнтація (виховання)

6. ПРИНЦИП ПРАКТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ полягає в розумінні зв'язків і залежностей між пізнанням дійсності, наслідком якої є теорія, та практикою. Під час проведення теоретичних занять учні мають здобувати професійні знання, а на практичних заняттях – навчитись ефективно діяти в складних умовах.

7. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРИНЦИПУ: - розуміння вимог до організації і проведення навчальних занять в сучасних умовах; -формування високої наукової культури майбутньої професійної діяльності; - суворе дотримання як наукової, так і методичної основ надання конкретного змісту кожній складовій дидактичного процесу; -дотримання дисципліни навчального процесу, недопущення спрощень і послаблень під час проведення занять;

8. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРИНЦИПУ: - уміння цілеспрямовано, ефективно і оптимально діяти за складних умов; - використання на заняттях рекомендацій психологічної, педагогічної та інших наук; - постійне загартування емоційно-вольової та інших рис особистості учня; - використання науково обґрунтованих та методично конкретних критеріїв оцінки ефективності дидактичного процесу.

9. Процес оволодіння практичною діяльністю школярів у викладанні шкільних курсів географії значно ефективніший, якщо його організація відбувається у творчій атмосфері. Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності, зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної творчої діяльності (Державний стандарт базової і повної середньої освіти)

10. Необхідною є зміна знаннєвої парадигми освіти на діяльнісно-розвивальну та обов'язковий перехід від інформаційно-репродуктивного навчання до особистісно орієнтованого (“Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті ”) Практична спрямованість географії визначена і через систему програмних практичних робіт, яка дає можливість поєднати на уроках інтелектуальну і практичну діяльність, щоб успішно формувати у школярів географічну картину світу через вироблення умінь і навичок практично застосовувати здобуті географічні знання, користуватися різними джерелами географічної інформації, самостійно шукати, аналізувати і застосувати їх.

11. Програмні практичні роботи – це різнорівнева за складністю система вироблення практичних знань, умінь і навичок із дотриманням принципу систематичності й послідовності, яка володіє значним потенціалом для розвитку творчих здібностей учнів при відповідній підготовці та організації виконання робіт. Дослідницько-пошуковий, діяльнісний підхід до виконання практичних робіт ґрунтується на основних принципах навчання та відображає багаторівневу структуру розумової діяльності учнів. Виконання практичних робіт спрямоване на зміни в рівнях розумової діяльності за схемою: знання – розуміння – використання – аналіз – синтез - оцінювання

12. Мета практичної роботи – це запланований результат, який має бути відображений у висновках, своєрідний поштовх в організації процесу пізнання. Етапи виконання практичної роботи: - Перший - початковий - окреслюється коло теоретичних знань, зосереджується увага на практичних вміннях згідно теми, знайомство з джерелами географічних знань, необхідними для розкриття змісту; - Другий – тренувальні завдання – мислительна діяльність учнів спрямовується на розуміння та усвідомлення навчального матеріалу; - Третій – здійснення пошуково-дослідницької роботи з різними джерелами географічних знань. Висновок. Знання – розуміння – використання – аналіз – синтез – оцінювання