2. наступність у вихованні й навчанні та їх складових; змісті, формах і методах освітньо- виховної роботи; педагогічних вимогах та умовах виховання тощо.

3. уповільнюється темп їхньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу; діти частіше відволікаються; можуть бути роздратованими, неуважними; можуть неадекватно реагувати на зауваження тощо.

4. Створення атмосфери доброзичливості, щирості; побудова стосунків зі школярами з урахуванням їх індивідуальності, готовності до навчальної діяльності; поряд з індивідуальними розвивати групові форми проведення занять, якісно змінюючи ступінь відповідальності кожного за загальний результат; розвивати рефлексивні вміння учнів дивитись на себе «з боку», формувати навички самоконтролю та самооцінки.

5. 1. Необхідність прийняття учнями нового статусу, нових умов діяльності, інших вимог. 2. Відсутність в учнів досвіду орієнтації в новому інформаційному колі. 3. Перехід від надмірної опіки до більшої ( повної) самостійності.

6. 4. Недостатність самоконтролю і зниження самооцінки. 5. Збільшення навчального навантаження у зв'язку з переходом на предметне викладання. 6. Зростання шкільної тривожності. 7. Проблеми взаємовідносин в колективі, визначення місця учня в ньому.

7. 8. Формування нового ставлення до навчання, до шкільних правил. 9. Освоєння способів самостійного здобуття знань. 10. Саморегулювання поведінки дітей. 11. Поява внутрішньої позиції. 12. Оволодіння базовими соціальними компетентностями. 13. Оволодіння основними навичками взаємодії в соціумі.

8. Зміст навчальних предметів основної школи вибудовується системно, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п'ятикласників же воно лише формується, вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати п'ятикласників, наукові терміни й поняття необхідно вводити поступово, учити дітей виокремлювати їх, характеризувати, використовувати в різних ситуаціях під час уроків.

9. Високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини. Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності, а у п'ятикласників ці властивості лише починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, створення ситуацій, у яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору.

10. ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ЩОДО РОБОТИ З ДІТЬМИ “ГРУПИ РИЗИКУ” ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИМ ПСИХОЛОГОМ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ

11. НЕДОПУСКАТИ МЕХАНІЧНОГО ПЕРЕНЕСЕНННЯ МЕТОДІВ ВИКЛАДАННЯ У СТАРШІЙ ШКОЛІ У ПРОЦЕС ВИКЛАДАННЯ П’ЯТИКЛАСНИКІВ. ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ П ’ЯТИКЛАСНИКІВ УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ РОЗГЛЯДАТИ НА ЗАСІДАННЯХ МЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ, БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРАХ.

12. Неуспішність у навчанні Порушення емоційно-особистісного ставлення до навчання, до вчителів, до життєвої перспективи, пов‘язаної з навчанням Порушення поведінки, які постійно повторюються і не піддаються корекції – стійка недисциплінована поведінка з активним протиставленням себе однокласникам і вчителям, демонстративне нехтування правилами шкільного життя