1. Тема: Перша допомога при різноманітних отруєннях хімічними речовинами та продуктами, укусах
Захист Вітчизни
(основи медичних знань) 11 клас
учитель Міхно С.І.
Малобакайська ЗОШ І –ІІІ ступенів
МалиМалий Бакай 2013 рікй

2. Мета: пояснити, що таке “отрута” та “отруєння”, дати загальну характеристику видів отруєнь, шляхів проникнення отрути в організм людини, ознайомити учнів з першою допомогою при різноманітних видах отруєнь та укусах;
- сприяти розширенню знань учнів про методи попередження отруєнь та укусів;
- домогтися набуття учнями практичних навичок першої допомоги при отруєннях та укусах.

3. План Поняття про отруту та отруєння. Загальна характеристика.
Шляхи проникнення отрути в організм людини.
Перша допомога при отруєнні лікарськими препаратами.
Перша допомога при отруєнні чадним газом.
Перша допомога при отруєнні їжею, грибами та ягодами.
Перша допомога при укусах отруйних змій, павуків і комах.
Перша допомога при отруєннях кислотами і лугами.
Перша допомога при отруєнні алкоголем.
Методи для прискорення виведення отрути. 

4. Поняття про отруту та отруєння
Отрута – це речовина, здатна викликати отруєння живого організму.
Симптоми отруєння залежать від дії отруйної речовини, її концентрації в організмі, наступних порушень функцій різних його органів і систем. Кількість отрути, яка пройшла через орган, залежить від швидкості об'ємного кровотоку. Передусім страждають нирки, печінка, легені, серце, мозок. Найчастіше спостерігається такі спільні для більшості отруєнь ознаки: раптове погіршення стану і незвична манера поведінки потерпілого; нудота, блювання, пронос; опіки на губах, язиці або шкірі; біль у грудях або в животі; порушення дихання; пітливість і підвищене слиновиділення; м’язові посмикування і судоми; незвичайний колір шкіри; можлива кома.
Розрізняють отруєння:
харчовими продуктами;
ліками, алкогольними та наркотичними речовинами;
кислотами та лугами;
оксидом вуглецю.

5. Загальна характеристика
У різних галузях народного господарства, а також у побуті, є багато хімічних речовин, які отруйні для людей. Такі речовини потрапляють в організм через органи дихання і шлунково- кишковий тракт. Симптоми отруєння різними речовинами є типовими, а саме: біль в животі, нудота, блювота, пронос, часте серцебиття, зниження артеріального тиску, запаморочення і втрата свідомості. Для залобігання всмоктування отруйної речовини зі шлунково-кишкового тракту в кров потерпілому дати випити 1,5 л чистої води або розчину марганцевокислого калію (1:5000) і викликати блювання. Промивати шлунок доти, доки під час блювання не почне виходити чиста вода. Після промивання дати випити 4—8 таблеток активованого вугілля, кілька сирих яєць або киселю чи молока. Отруєння лугами — каустичною чи кальцинованою содою, нашатирним спиртом — супроводжується болем за грудиною та в шлунку, надмірним виділенням слини, буває блювання з домішками крові темного кольору і білуваті плями на губах. Потерпілому необхідно промити шлунок водою або розчином оцту (100 мл оцту на 1 л води), чи 2—3 %-м розчином борної кислоти. Після цього його необхідно госпіталізувати. Кислоти, так само, як і луги, потрапляючи в організм, призводять до змертвіння слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Тому з'являється біль за грудиною і в шлунку, голос хрипкий, нудота, блювання, часто на губах і в роті утворюється коричнева кірка від опіку. Потерпілому промити шлунок водою або 2 % -м водним розчином питної соди і відправити до лікувальної установи. При отруєнні бензином, гасом чи дизельним пальним у потерпілого спостерігаються збудження, головний біль, нудота, біль у шлунку запаморочення. Потерпілого вивести чи винести на свіже повітря, промити шлунок водою, дати молока, кави або чаю і відправити до лікувальної установи.Отруєння газами різного походження позначається майже однаковими симптомами: головним болем, шумом у вухах, нудотою, блюванням, задишкою, посиленим серцебиттям, почервонінням обличчя, частою втратою свідомості. Потерпілого винести на свіже повітря, розслабити одяг, пояс, дати понюхати ватку, змочену у нашатирному спирті, дати випити 20— 25 крапель валеріани або карвалолу, при необхідності зробити штучне дихання і відправити до лікувальної установи.

6. Частка отруєнь серед негативних впливів середовища
Частка отруєнь серед негативних впливів середовища

7. Регіони України де переважають дитячі отруєння

8. Шляхи проникнення отрути в організм людини
через рот (з їжею, питвом або за безпосередньому проковтуванні отрути);
через дихальні органи;
через рану, укус тварини або комахи;
у вигляді ін'єкції (підшкірно, внутрішньовенно, внутримишечно і т.д.);
через шкіру (жиророзчинні речовини, органічні розчинники, ФОС).

11. Перша допомога при отруєнні лікарськими препаратами
Кожен препарат діє по-своєму. Наприклад, при отруєннях снодійними засобами чоловік стає малорухливим, загальмованим, на нього час від часу накочує непереборна сонливість. Поступово він втрачає свідомість і впадає в кому. Якщо він прийняв чималу кількість речовини, зупиняються серце і дихання. Інші препарати викликають спочатку сильне збудження, судоми, марення, галюцинації, але зрештою все одно наводять до зупинки дихання і серцебиття.
Більшість препаратів достатня швидкий всмоктуються в кров, а тому потрібно діяти без зволікання. Якщо людина знаходиться в свідомості, потрібно щонайшвидше промити шлунок. Для цього підійде звичайна вода. Промивання потрібно робити 4—5 разів підряд. Після цього хворому дають випити активоване вугілля, а через 10 мін після цього знову промивають шлунок. Тепер дайте будь-який послаблюючий засіб, аби ті залишки речовини, які потрапили в кишечник, вийшли з організму щонайшвидше. Увага! При отруєнні снодійними засобами не можна використовувати касторову олію.Потім, якщо на той час “Швидка допомога” ще не приїхала, можна дати хворому сечогінні засоби і постійно поїти його водою (помалу, але часто).
Якщо людина вже знепритомніла, потрібно перевірити, чи є пульс і дихання. В першу чергу порушується саме дихання, оскільки розслаблена мова западає назад і перекриває гортань. Для того, щоб відкрити доступ повітря, укладете людину на тверду поверхню, закиньте його голову назад і покладете під шию згорнутий у валик рушник. Якщо після цього дихання не відновилося, починайте реанімацію.

12. Перша допомога при отруєнні їжею, грибами та ягодами
Рекомендується термінове промивання шлунку слабкими розчинами марганцевокислого калію, соди або чистою водою у великих кількостях. Застосування сольових послаблюючих, сорбентів (активованого вугілля). Призначають постільний режим, грілки на живіт, голодування. Дають пити багато рідини: чаю, розведених фруктових та ягідних соків, морсів, мінеральної води.
Профілактика харчових токсикоінфекцій базується на попередженні зараження харчових продуктів мікробами та розмноження останніх, а також на знищенні мікробів та руйнуванні їх токсинів при термічній обробці харчових продуктів.
  Методика промивання шлунку при отруэнні.

13. Перша допомога при укусах отруйних змій, павуків і комах
 Перш за все постаратися як можна скоріше відсмоктати із рани отруту, постійно її випльовувати. Не можна цього робити тому, у кого є садни або інші поранення слизової губ або порожнини рота. Рану слід обробити 5%-ним спиртовим розчином йоду або одеколоном, спиртом.         Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтувати її до другої ноги і, підклавши що-небудь під ноги, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. При сильному болі можна прийняти 1-2 таблетки аналгіну або баралгіну. Щоб прискорити виведення отрути, давати потерпілому більше чаю і лужної мінеральної води.         Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може і повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки. І якщо людині не надати термінової допомоги, вона може загинути.         Слід запам’ятати основне: потерпілого потрібно як можна швидше на носилках або попутним транспортом доставити в найближчий медичний заклад.         Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно.  Категорично забороняється:        ♦ накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Ця міра не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці і сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці і різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута;        ♦ припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами;        ♦ розрізати рану на місці укусу.

15. Перша допомога при отруєнні чадним газом
При отруєнні чадним газом, потерпілого необхідно винести на свіже повітря, покласти під голову подушку, розщіпнути комір і пояс. Найкращий засіб при цьому отруєнні - довготривале вдихання кисню. Якщо є можливість, потрібно принести з аптечки кисневу подушку. На голову і груди кладуть холодний компрес і змочений холодною водою шматок тканини, рушника, носової хустинки. Якщо потерпілий при свідомості, його потрібно напоїти міцним чаєм, чи кавою. Ні в якому випадку не можна давати алкоголю. При втраченій свідомості, дають нюхати змочену нашатирним спиртом вату, але обережно, щоб не завдати опіків. Якщо потерпілий не дихає, або дихання швидко погіршується, потрібно зразу приступати до проведення штучного дихання за методом "рот в рот", або "рот в ніс". Після надання першої допомоги потерпілого необхідно швидко відправити у лікарню.
 Спосіб штучного дихання.

16. Перша допомога при отруєннях кислотами і лугами
При отруєнні кислотами промивають шлунок теплою водою з перманганатом магнезію 20 грам на 1 літр води; викликають штучне блювання; дають пити молоко, рослинну олію, білок яєць, обволікаючі засоби.
При отруєнні лугами промити шлунок 10 літрами теплої води або 1 % розчином лимонної чи оцтової кислоти; дають пити лимонний сік і відправити до лікарні.

17. Перша допомога при отруєнні алкоголем
Гостре отруєння алкоголем може призвести до дуже тяжких наслідків для здоров’я і потенційно загрожує самого життя людини, тому при виявленні перших симптомів алкогольного отруєння — почервонінні шкіри, нудоти, блювання, порушення свідомості — необхідно негайно викликати «швидку допомогу». В очікуванні прибуття лікаря необхідно промити потерпілому шлунок водою з додаванням невеликої кількості харчової соди (чайна ложка соди на літр води) і викликати блювоту. Промивання шлунка можна повторити кілька разів. Обов’язково переконайтеся в тому, щоб хворому було тепло (прилив крові до шкіри в результаті дії алкоголю може викликати переохолодження організму), дайте потерпілому гарячий міцний чай і кілька таблеток активованого вугілля. Якщо отруєння алкоголем викликало порушення свідомості (коматозний стан), потерпілого необхідно перевернути на живіт для запобігання обструкції дихальних шляхів блювотними масами.

18. Методи для прискорення виведення отрути
Методи для прискорення виведення отрути 
Існують методи, за допомогою яких можна прискорити виведення токсичних речовин з організму: посилення природної детоксикації; штучної детоксикації організму; антидотної детоксикації.  До методів посилення природної детоксикації відносяться: очищення шлунка, кишок і форсований діурез.  Метод форсованого діурезу застосовується в інфузійно-форсованому варіанті. Він передбачає попередню внутрішньовенну водну навантаження ізотонічними розчинами в обсязі 1,5-2,5 л протягом 2-3 год з подальшим введенням маніту (10% розчин з розрахунку 1 г / кг) або фуросеміду (від 40 до 200 мг). За допомогою форсованого діурезу видаляються водорозчинні отрути -  алкоголь і його сурогати (антифризи, в тому числі етиленгліколь, метанол та ін), солі важких металів, барбітурати короткої та середньої тривалості дії, амфетаміни, інгібітори МАО, димедрол, дифенін та деякі інші. Підвищити ефективність форсованого діурезу дозволяє облік константи дисоціації токсину. Так, слабкі кислоти (наприклад, барбітурати) краще виводяться в лужній сечі, а слабкі основи (хлорофос, амфетаміни, фенотіазини) - у кислому.  Метод форсованого діурезу протипоказаний при порушенні функції нирок. З інших методів штучної детоксикації в токсикогенній фазі отруєнь можуть бути також застосовані гемодіаліз, перитонеальний діаліз і детоксикаційна гемосорбція.  Ранній гемодіаліз, що проводиться за допомогою апарату "штучна нирка", прискорює виведення з організму токсичних речовин і вважається одним з найбільш ефективних методів очищення організму при отруєнні барбітуратами, сурогатами алкоголю, водорозчинними фосфорорганічними інсектицидами. Гемосорбцію проводять переважно при отруєнні транквілізаторами, хлоровані вуглеводнями, фосфорорганічними сполуками, солями важких металів, грибними отрутами і ін  Поряд з протиотрути, спрямованими на нейтралізацію або зв'язування отрути, широке використання в медичній практиці знаходять кошти, що попереджають чи усувають шкідливі дії отрут. На відміну від хімічних антидотів, ці кошти називають фізіологічними, так як їх вплив грунтується на фізіологічному антагонізмі. В якості фізіологічного антидоту вперше був застосований атропін (при отруєнні мухоморами). Прикладом фізіологічного антагонізму є використання глюкози для усунення інсулінового шоку, введення хлоридів при передозуванні бромідів, вікасолу при отруєнні дикумарином. У соматогенной стадії гострих отруєнь переважного значення набуває неспецифічна інтенсивна терапія, спрямована на корекцію розвилися порушень гомеостазу, яка виявляється більш ефективною при обліку токсікодінаміческіх особливостей токсичної речовини, що викликало отруєння. Більше місце займають штучна детоксикація, боротьба з ендогенним токсикозом внаслідок порушення функції печінки, нирок, тяжкої гіпоксії та інфекційних ускладнень (пневмонія, сепсис). При депресії свідомості доцільне використання коштів, які покращують мозковий кровообіг, функціональний стан і біоенергетику кіркових нейронів (ноотропіл або пірацетам, компламін або ксантинол, енцефабол, СЕРМІОН). Застосування аналептиків, навіть при поверхневій комі не показано зважаючи на їх неефективність і небезпеки ускладнень. У більш пізні строки поряд з токсичного енцефалопатією можливий розвиток постгіпоксичної енцефалопатії. При цьому, незважаючи на те, що отрута вже видалений з організму, у хворих може зберігатися стійкий неврологічний дефіцит. 

19. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!