1. Морфологія

2. Іменник.

3. Форми іменників у родовому відмінку множини?”
Чи бувають варіантні
Звичайно, бувають:
а) у іменників І відміни: бритв і бритов, воєн і війн, баб і бабів, губ і губів, легень і легенів, лук і луків, сосон і сосен, крихт, крихот і крихіт;
б) у іменників ІІ відміни: пара валянок і валянків, п’ять раз і разів, шість днів і (рідше) день, татів і тат, ватів і ват, кіловатів і кіловат. Розрізняються значенням форми чоловік, тобто “осіб”, і чоловіків — “осіб чоловічої статі”;

4. Форми іменників у родовому відмінку множини?”
в) у іменників ІІІ відміни: серць і сердець, плечей і пліч, весіль і весіллів, відкрить і відкриттів;
г) у іменників, що мають лише форму множини: граблів і грабель, ночов і (рідше) ночв, рейтузів і рейтуз, шароварів і шаровар.
Різні форми родового відмінка множини деяких іменників пов’язані з наявністю родових варіантів: бакенбардів (від бакенбард) і бакенбард (від бакенбарда), вольєрів (від вольєр) і вольєр (від вольєра), кужелів (від кужіль — ч. р.) і кужелей (від кужіль — ж. р.), мозолів (від мозоль — ч. р.) і мозоль (від мозоля).

5. Запам'ятайте іменникові форми родового відмінка множини, при утворенні яких трапляються помилки (з навчального посібника "Стилістика ділової мови"):
ампери,-ів
грами,-ів
мокасини,-ів
апельсини,-ів
гривні,-ень
молдавани,-ан
баклажани,-ів
джинси,-ів
пантофлі,-ів
болгари,-ар
жита,-ів
панчохи,-чіх
брелоки,-ів
житла,-тел
підошви,-шов
бутси,-ів
калоші, калош
плаття,-ів
валянки,-ів
канікули,-кул
помідори,-ів
вільхи, -вільх
кеди, кед
сандалі,-аль
вірмени,-ен
кілограми,-ів
солдати,-ів
вольти,-ів
консерви,-ів
томати,-ів
галичани,-ан
корективи,-ів
туфлі,-фель

6. Іменник. Рід іменників
Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: "Фальш у її голосі різав Ярині слух" (О.Десняк); "А чи нема тут якого фальшу?" (з живих уст); "Арсенова душа не виносила брехні й фальші" (Л.Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для іменника фальш старша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу.

7. Рід, число іменників
У частини іменників на позначення істот (людей, тварин, птахів) розрізняють жіночий і чоловічий рід, напр.: молодий мансі і молода мансі, знайомий / знайома хіпі, спритний кенгуру і спритна кенгуру, граціозний колібрі і граціозна колібрі.
В окремих випадках з допомогою роду іменника розрізняються значення. Так, слово каберне - вино - середнього роду. Отже, вистояне каберне, славетне каберне. Каберне як сорт винограду має чоловічий рід, тому зелений каберне, стиглий каберне.
Поодинокі слова вживаються у множині: стародавні майя, тверді бігуді, нові графіті.
назви грошових одиниць: песо - середнього роду, а екю - чоловічого, у слові ескудо допускається і середній, і чоловічий рід.

8. Рід іменників
Іменники аерозоль, картель, нежить, псалтир, рояль, толь, тунель, тюль, шампунь — чоловічого роду, а бандероль, барель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, папороть, ретуш, розкіш, філігрань, фланель, шагрень — жіночого.

9. Рід іменників
Розрізняються родом омоніми туш (рідка або суха фарба) – жін. рід.
Туш (музична п’єса, котра використовується як урочисте вітання під час вшанування, вручення нагород тощо) – чол. рід.
Туш (у грі в більярд ненавмисне торкання кулі, що вважається ударом) - чол. рід.
Як слова спільного (чоловічого й жіночого) роду вживаються іменники гандж (розм.), дрож, купіль, фальш, харч.

10. Рід іменників
"Вона чула страшенний біль, страшну втому в цілім тілі" (І.Франко); "Чужий біль нікому не болить" (прислів'я).
Чи правильно:"Невинна біль змінилась у гордий пурпур на тій калині, що тебе квітчала" (Леся Українка).

11. Рід невідмінюваних іменників
Визначте рід іменників:
Денді, Кюрі, рантьє, маестро, леді, фрау.
Шимпанзе, колібрі, кенгуру, ара, какаду, поні.
Борнео, Перу, Міссурі.
АТС, ЗІЛ

12. Українська мова (іменники чоловічого роду)
Російська мова (іменники жіночого роду)
біль
боль
дриль
дрель
дріб
дробь
живопис
живопись
запис
запись
літопис
летопись
напис
надпись
опис
опись
перекис
перекись
пил
пыль
підпис
подпись
полин
полынь
поступ
поступь
пропис
пропись
розсип
россыпь
рукопис
рукопись
Сибір
Сибирь
степ
степь
степінь
степень
ступінь
ступень

13. Алгоритм розпізнавання роду запозичених іменників
1. Рід відповідно до осіб за статтю.
2. Тварини – чоловічий рід.
3. У власних назвах рід визначається за загальною назвою: острів, країна, річка.
4. В абревіатурах – за опорним словом: станція, завод.

14. Число іменників
Тільки однина: молоко, сіль, хліб, цукор, м'ясо; залізо, золото; картопля, капуста, морква; козацтво, юнацтво, молодь, дітвора, листя, багаж; боротьба, розвиток, туга, тиша, галас, сміливість, мужність, героїзм, гостинність, журба, горе, мир, мислення, мудрість, юність, старість, радість; Київ, Угорщина, Байкал тощо.
Тільки множина: меблі, двері, кайдани, окуляри, штани, джинси, брюки, шорти, ножиці, штори, ліки, мемуари, вершки, консерви; канікули, сутінки, будні; переговори, вибори, мандри, іменини; фінанси, гроші, чари, шахи; гордощі, заздрощі, радощі, ревнощі, пустощі; тропіки, надра; Альпи, Карпати, Суми, Саки, Піренеї, Прилуки.

15. Число іменників
Під впливом зовнішньої подібності до форми множини іменник середнього роду жалюзі тепер вживається у множині.
Під сильним тиском практики усної мови перебуває нині іменник івасі, адже частіше доводиться чути солоні івасі, свіжі івасі, тоді як нормативні поки що словосполучення солона (риба) івасі, свіжа (риба) івасі.

16. Як правильно?
граємо на піаніні, їдемо метром, два кіла яблук, сплю на бігудях;
смачне харчо чи смачний харчо, моє кепі чи моя кепі, модне бра чи модний бра;
старе пап'є-маше, підупале реноме, страшне цунамі, віртуозне сальто-мортале, омріяне ельдорадо, глибоке декольте, моє хобі, ваше кредо.

17. Кличний відмінок має розмаїття закінчень:
- у, - ю
Юрію, лікарю, батьку, секретарю, Георгію;
- е
Петре, Степане, хлопче, друже, козаче;
- о
Миколо, Ольго, Ганно, Наталко;
- є
Наталіє, Маріє, Надіє, Софіє;
- ю
Наталю, Галю, бабусю, доню;
- у
Юрію Петровичу, Миколо Васильовичу, Вікторе Віталійовичу.

18. Уживати форму Кл. відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:
статус — знавцю, колего, товаришу
посаду — директоре, завідувачу, голово
звання — професоре, капітане, академіку
професію — лаборанте, перекладачу, секретарю
родича — батьку, мати, сестро, тітко
ім'я — Ілле , Олеже, Миколо, Юрію, Маріє, Ольго, Неле, Любове
ім'я по батькові — Іллічу, Анатолійовичу, Євгеновичу
Іллівно, Анатоліївно, Євгенівно
прізвище — Сороко, Каркачу, Багалію, Бондаре
Наприклад: Шановний пане полковнику! Добродію Чорноволе!
Вельмишановна панно Ївго!
Дорога пані Валеріє! Колего Дмитре!
Друже Ілле Васильовичу! Пане Петрашу!

19. Чергуються закінчення -ові (-вві, -єві) і -у (-ю) при збігові форм давального відмінка:
Спасибі, товариство, за честь, що виявили ви моєму синові Остапу (О.Довженко), Пам'ятники Тарасові Шевченку.
Іменники з суфіксами -ов (-ев, -єв) мають у давальному відмінку тільки флексію -у (-/о): Присвячено рідному Києву (а не Києвові).
Розрізнення змісту: Не буду я, сину, коритися. - Не буду я синові коритися.

20. Неправильно правильно
Неправильно правильно
повідомити студентові повідомити студента
сповістити інженерові сповістити інженера водія Карпенку Б. Т Карпенка Б. Т.
Кличний відмінок
площа - площе
земля - земле
суддя – судде
Джек - Джеку

21. Літературна мова додержується сталих граматичних закінчень
Багато статтів написано на цю тему, багато прочитано доповідів чи багато статей написано на цю тему, багато прочитано доповідей?
Літературна мова додержується сталих граматичних закінчень
Тому пишемо: статей, доповідей, галузей і знань. Іменник знання краще ставити завжди в однині: “Йому бракує ще знання".
Іменник слов'янин відмінюється як і селянин: у родовому відмінку мн. буде слов'ян, а не слов'янів.
Київська Русь гуртувала слов'ян

22. Одиниці виміру
мають паралельну форму в Р. відмінку множини: децибелів і децибел, ватів і ват, але лише:бітів, джоулів, мілібарів, байтів.
Форма множини може позначати не саму речовину, а її конкретні види, сорти, типи: Залізницею прибували мінеральні добрива, машинні масла, грузинські вина.

23. Яке закінчення має іменник Комар у родовому відмінку однини?
Яке закінчення має іменник Комар у родовому відмінку однини?
І загальна, і власна назва комар у родовому однини закінчується на — а. Іменник відмінюється за зразком твердої групи: комара, комаром.
Очевидно, сумніви стосовно вживання тієї або іншої відмінкової форми виникають тому, що в називному множини він має закінчення м’якої групи (-і) й дехто з мовців схильний відмінювати його саме так. Це неправильно.

24. Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання
узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: бухгалтер фірми виявив, старший інспектор комісії записав, висококваліфікований кухар ресторану переміг. Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Креч Тетяна Василівна зазначила, що...

25. Дотримуватись:
Нульового закінчення для іменників чоловічого роду II відміни у 3. відмінку однини:
підписали акт, отримав лист, узяв олівець, видав наказ і под.

26. Контекст уживання
Слід звертати увагу на контекст уживання професії чи статусу, наприклад: До кабінету було запрошено секретарку директора Полякову Л. О. і :
До кабінету було запрошено секретаря комісії Полякову Л. О.
У конкурсі перемогла відмінниця 8-А класу Гур'єва Л. Г. й:
У конкурсі перемогла відмінник народної освіти викладач СШ № 8 Гур'єва Л. Г.

27. Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення
неправильно правильно
Голова Костюк О. П. зауважила. Голова зборів Костюк О. П. зробила зауваження.
До бригаді Куця В. Г. До бригаді
треба побілити актову залу Куця В. Г. треба побілити
стелю в актовій залі.
На сходах стояв дипломат. На сходах стояв невеликий металевий дипломат.
На сходах стояв сивий дипломат.

28. Неправильно правильно
Неправильно правильно
У 2001 р. (році) р. (року) ...
У першому році Першого року ...
У цьому (тому) році Цього (того) року ...
У наступному році Наступного року
Але: у четвер, у неділю, у грудні, у липні (без слова місяці).

29. Жіночий рід
мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.
Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, покоївка, праля, швачка (на відміну від шевця, який шиє лише взуття).

30. Особливості відмінювання лексеми «кумир»?
У розумінні “ідол” відмінюється як іменники-назви неістот (знах. відм. кумир). Повернути кумир.
У переносному значенні “той, хто є предметом захоплення, поклоніння” відмінюється як іменники-назви істот (форма знах. відм. куЗнайти кумира, любити свого кумира.

31. Уява - уявлення У мне тепер чітка уява про Євросоюз.
Уявлення – це поняття, розуміння, що випливає з досвіду, тому треба: уявлення про Євросоюз.
Це слово вимагає прийменника про: уявлення про професію, натомість: дитяча уява, багата уява (синонім – фантазія)

32. У Республіці Болгарії чи у Республіці Болгарія?
Звичайно відмінюють обидва слова: Республіки Болгарії , республікою Францією.

33. Як правильно?
Сталеварами виплавлено 12 тисяч тонн сталі чи сталевари виплавили 12 тисяч тонн сталі?
Більше відповідатиме духу нашої мови, коли сказати; "Двері відчиняє водій" (хоча слушно буде: "Двері відчиняються механізмом", бо тут немає дійової особи, а є лише знаряддя - механізм); "Він насмажив її на похідній сковорідці, яку передбачливо захопив Кесар"; "Щось нове, що не звідали ми"; "Дрова, що нарубав Пилип" ,
Заміна орудного відмінка дійової особи конструкцією з підрядним реченням інколи обтяжує фразу.

34. Прикметник

35. У вживанні прикметників перевагу віддають П. книжного походження
У вживанні прикметників перевагу віддають П. книжного походження
неправильно правильно
роботящий працьовитий
малюсінький дуже малого розміру
мерзлякуватий який боїться морозу
довжелезний дуже довгий
довготелесий високий на зріст
безвихідне становище безпорадне становище
головатий розумний
згоден згодний
вечірняя вечірня
молодії молоді

36. більш рішучіший більш рішучий найбільш доцільніший найбільш доцільний
Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш-.
неправильно правильно
більш рішучіший більш рішучий
найбільш доцільніший найбільш доцільний
менш оптимальніший менш оптимальний
найменш продуктивніший найменш продуктивний
найбільш дотепніший найбільш дотепний

37. Його заступає частка най-. Неправильно правильно
Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками.
Його заступає частка най-.
Неправильно правильно
самий високий найвищий
самий чорний найчорніший
самий довгий найдовший

38. неправильно правильно
Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами.
Якщо потрібне точне означення, іменник прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.
неправильно правильно
Студентові досягнення досягнення студента або студентські досягнення
Пропозиції Петренкові пропозиції Петренка В. П,
Материна, другова поради матері, друга поради

39. Усталеним є вживання присвійних прикметників:
а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, архімедова сила, бертолетова сіль, карданова передача, кесарів розтин, петрові батоги, рентгенівський апарат та ін.; б) у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сізіфова праця та ін.

40. неправильно правильно білоцерківський житель житель м. Біла Церква
Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз'яснюючим іменником.
неправильно правильно
білоцерківський житель житель м. Біла Церква
кременчуцькі цигарки цигарки з м. Кременчук
брестська адреса адреса в м. Брест
китайські товари товари з Республіки Китай

41. а) від топонімів та інших географічних назв:
Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:
а) від топонімів та інших географічних назв:
Харківська область, Великобурлуцький район, Красноярський край, Київський проспект, Керченська протока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів та под.;
б) від імен, прізвищ чи псевдонімів:
Соломонові острови, Магелланова протока, Баренцове море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.

42. неправильно правильно
Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.
неправильно правильно
старша викладачка старший викладач
досвідчена інженер досвідчений інженер
нова професорша новий професор
винахідлива капітан винахідливий капітан

43. Два нестандартні вироби Експонувалося три оригінальні розробки
Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та З. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п'ять і більше.
Два нестандартні вироби
Експонувалося три оригінальні розробки
Чотири великі контейнери
Останні десятеро працівників
За останні вісімдесят років

44. Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прикметники в Р
Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прикметники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а Р. відмінку без прийменника.
неправильно правильно
у позаминулорічну навігацію позаторішньої навіґації
у минулому році торік (минулого року)
у позаминулому році позаторік
у тому місяці того місяця
в останній понеділок останнього понеділка
у наступному кварталі наступного кварталу

45. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.
неправильно правильно
медичні приладдя медичне приладдя
величезні каміння величезне каміння
пошкоджені коріння пошкоджене коріння
рідкі пруття рідке пруття

46. Як правильно?
Пально-мастильні матеріали чи паливно-мастильні матеріали?
Пально-мастильне забезпечення залежить від стану паливно-енергетичного комплексу.

47. Як правильно: заступнику міністра чи заступникові міністра?
Перевагу надаємо закінченню -ові. Основна форма -заступникові міністра. Якщо в тексті вжито поряд два і більше іменників, закінчення варто чергувати, щоб уникнути одноманітності. Наприклад: заступникові міністра Козаку Вікторові Івановичу.

48. На семінарі-нараді чи на семінар-нараді
Слово семінар-нарада складається з двох іменників. Другий іменник - прикладка, що пояснює слово семінар. У цих випадках при відмінюванні обидві частини зазнають змін: семінару-наради, семінаром-нарадою і т. ін., пор. ще народ-титан, народу-титана, на-родом-титаном, дівчина-красуня, дівчині-красуні, дівчиною-красунею, хлопець-богатир, хлопця-богатиря, хлопцем-богатирем, хата-читальня, хати-читальні, хатою-читальнею, мати-героїня, матері-героїні, матір'ю-героїнею тощо.

49. Вулиця Марка Вовчка чи вулиця Марко Вовчок?
Відмінюємо так, ніби це стосується чоловіка: читаю Марка Вовчка, присвячено Маркові. (Марку) Вовчку, цікавлюся Марком Вовчком. Отже:вулиця Марка Вовчка.
Аналогічно Олександра Судовщикова відома під чоловічим іменем та прізвищем Грицько Григоренко. Отже, зустріч із Грицьком Григоренком

50. Дієслово-зв’язка Вибух являється першопричиною.
Чого являєшся мені у сні?

51. неправильно правильно зазнати біду зазнати біди
Уживання низки дієслів пов'язано з іменником, який повинен стояти в Р., а не в З. чи Д. відмінку, наприклад:
неправильно правильно
зазнати біду зазнати біди
завдати шкоду завдати шкоди
пильнувати чистоту пильнувати чистоти
шкодувати гроші на освіту шкодувати грошей на освіту
радіти перемозі радіти з перемоги

52. неправильно правильно
Це правило не варто застосовувати до іменників II відміни чоловічого роду однини, які мають закінчення -у, -ю, оскільки воно (закінчення) збігається з Д. відмінком, наприклад:
неправильно правильно
запобігти вибуху було запобігти вибухові було неможливо неможливо
рейтингу не варто довіряти рейтингові не варто довіряти
ремонту передувала ремонтові передувала
інвентаризація інвентаризація

53. Але якщо буде зв’язок присудка, висловленого заперечним дієсловом, й додатка — іменника (предмета чи об'єкта), об'єкт ставиться переважно в Р. відмінку, наприклад:
неправильно правильно
інструкція не гарантує інструкція не гарантує
безпеку безпеки
делегати не можуть делегати не можуть
висловити свої погляди висловити своїх поглядів
не варто починати оранку не варто починати оранки
ми не припинимо боротьбу ми не припинимо боротьби
відповідь на це не відповіді на це не
знаходили півроку знаходили півроку

54. Займенник.

55. Відредагувати:
Я пропоную усунути п. Куліша В. Д. з посади лаборанта, яку він обіймав у зв'язку з його неодноразовими порушеннями своїх службових обов'язків і перевести на...
Ним, Пінчуком О. В., було залучено до своїх розробок...
Я особисто сам перевірив...

56. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів:
неправильно правильно
на моїм на моєму
у кожнім у кожному
був відсутній якийсь час був відсутній деякий час
у чиїм у чийому
свойого зобов'язання свого зобов'язання
воно сталося випадково це сталося випадково
цеї ночі цієї ночі
казна-який звіт невідомо який звіт
абичим завершили невідомо чим завершили
котрогось із присутніх декого із присутніх
тая нарада та нарада
тії розробки тієї розробки

57. неправильно правильно мною запроваджено я запровадив
Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.
неправильно правильно
мною запроваджено я запровадив
нами запропоновано ми запропонували
ними привезено вони привезли
вами доведено ви довели

58. Якщо замість особового займенника вжито присвійний:
неправильно правильно
Моїм отриманим завданням було
Я отримав завдання...
Завдання, що я отримав...
До уваги: Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться.

59. Якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:
Неправильно
Цими гіллями закрили канаву.
Правильно
Цим гіллям закрили канаву.

60. невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінка:
неправильно правильно
Усією групою пішли Група в повному складі пішла на заняття
Виконано за однією умовою Виконано за умови або
Виконано лише за умови.

61. Дієслово

62. Коли вживаємо форму майбутнього часу дієслова буде?”
Тоді, коли сподіваємося наслідків мисленнєвих дій у процесі формулювання речення. Вісім плюс сім буде п’ятнадцять.
Помилковим є використання такої форми у висловах: це буде іменник, це буде підмет, це буде голосний звук.

63. Форми дієслова наказового способу
Для української мови характерні прості форми першої особи множини: пишімо, граймо, працюймо, розповідаймо.
В рос.форми першої особи множини можуть бути простими і складними: бежим, встанем, летим; чи утворюються за допомогою частки давайте (давайте поработаем, давайте поприветствуем, давайте писать, давайте споем). Нашій мові такі форми не притаманні.

64. Визначити — визнач і визначи; застругати — застругай і застружи;
Деякі дієслова наказового способу мають дві паралельні форми другої особи однини, які стилістично не диференціюються:
Визначити — визнач і визначи;
застругати — застругай і застружи;
креслити — кресль і кресли;
плескати — плещи і плескай;
провітрити — провітр і провітри;
хникати — хникай і хнич і т. ін.

65. У варіантних формах виступають дієслова у другій особі множини:
бережіть — бережіте;
скажіть — скажіте;
несіть — несіте.
Давні форми на — іте, вживані в художній літературі, надають висловленню урочистості.

66. Як правило
Без займенника укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу— Нагадуємо..., Надсилаємо..., Повідомляємо).
Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє..., Ректорат просить..., Об'єднання інформує...).
Без займенника Я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доручаю..., Пропоную..., Наказую...).
Науковий стиль вимагає заміни авторського Я на МИ, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.

67. Яка форма дієслова в інфінітиві є літературною — тягнути чи тягти?”
У сучасній українській мові обидві вони вважаються нормативними і виступають паралельно. Особові форми цього дієслова для інфінітива — з суфіксом -ну й без нього: тягну, тягнеш, тягнемо тощо

68. Закаляли- гартувати Пояснити зміст:
1.Затоптали, закаляли козацькую славу (П.Куліш)
2. Закаляли чоботи в болоті.
3. Ходім з нами у Лисянку ножі гартувати.

69. Нормативним є
шанобливе використання щодо осіб категорії: Ви, колего, зачекайте, будь ласка. Мати надіслали листа. Вам, пане професоре, зателефонують з Одеси.

70. Якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:
Неправильно : Він своїми руками відремонтував свою машину.
Правильно: Він власноруч відремонтував особисту машину.
Неправильно : Директор попросив присутніх прокоментувати свої пропозиції
Правильно: Директор запропонував присутнім прокоментувати їх пропозиції

71. Запам'ятайте правильну форму займенників у таких словосполученнях:
неправильно правильно
Дякую Вас. Дякую Вам.
Пробачте мене. Пробачте мені.
На котру годину призначили... О котрій годині призначили.
Скільки годин? Котра година?
Властивий для нього. Властивий йому.
Характерний йому. Характерний для нього.
Телефонував до нього. Телефонував йому.
Вибачити його. Вибачити йому.
Кепкувати над ним. Кепкувати з нього.
Окремі учасники. Деякі учасники.

72. Надійшли їх пропозиції Реалізовано їх продукцію Оглянуто їх об'єкт
Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися Р. чи З. відмінків їх ніж присвійного займенника їхній.
Їх обладнання
Надійшли їх пропозиції
Реалізовано їх продукцію
Оглянуто їх об'єкт

73. Числівник

74. При поєднанні дати зі словами
день, свято числівник і назва місяця вживаються в родовому відмінку: привітати зі святом восьмого березня, приготувати до дня першого вересня. Конструкції привітати зі святом восьме березня (перше вересня) належать до сфери розмовної мови.

75. Два з половиною раза чи два з половиною рази
Слід писати два з половиною рази. Якщо ж треба записати цей вислів як десятковий дріб, то слово раз матиме форму родового відмінка - два й п‘ять десятих раза.

76. Зараз чотири години чи зараз четверта година?
П'ята година сімнадцять хвилин. Це логічна відповідь на запитання у формі Котра година?
До уваги: Ні про вік дитини (людини), ні про вартість книжки такого запитання (котрий) немає.
Чи можна сказати: П'ята година сімнадцята хвилина?
Пошел шестой час - Пішла шоста година? Початок сьомої?
Але правильно: пішов третій рік, вартість книжки – сім п’ятнадцять.

77. Прислівник

78. Багатство прислівників
Вони, буває, конденсують у собі цілі речення, як от: намарно, навдивовижу, мерщій, навмання, спересердя, знетями, незабаром, навідліг, всуціль, навшпиньки, живосилом, ницьма, наздогад, напевне, достоту, геть-чисто, долілиць, крадькома, навперейми, наосліп, вдосталь, вкрай, навзаєм, обіруч, нашвидкуруч, надмір, змалку, замолоду, несамохіть, силоміць, напровесні, без упину, до крихти, без ліку, до решти, у сто крат, до снаги, віч-на-віч, на вагу...

79. Прислівникова сполука і прислівник
Тим часом – тимчасово
Тим часом стемніло. Тимчасово непрацездатний.

80. Коли вживати зрештою, а коли — з рештою?
Зрештою - прислівник. Після всього; нарешті, врешті-решт. Виступає в значенні сполучника проте, а також вставного слова. “Зрештою Андрій не витерпів” (Степан Васильченко); “Дарина з другої світлиці прислухається, як пересварюються брати, й сумно радіє, що зрештою поміж ними не буде щоденної ворожнечі” (Михайло Стельмах); “ — Ну гаразд. Тобі, зрештою, видніш” (Андрій Головко).
З рештою, іменник з прийменником. “Врізався він з рештою своїх незамайківців у середину поляків” (Олександр Довженко); “З рештою членів бригади Герасим Петрович обходився так само просто, по-товариському” (Олекса Гуреїв).

81. Істотно чи суттєво?
Сучасна мовна практика надає перевагу лексемі істотно, подекуди обмежуючи слово суттєво. Російський вислів существенным образом перекладаємо істотно.

82. Прийменник
Коли доречні в тексті прийменники для, задля, на, про, під, до, по, за, з?”
“У кутку кімнати стояла шафа для одежі”; “Ось тобі портфель для книжок”,—Чи правильно це?
Борис Антоненко-Давидович наголошував: ні, неправильно. Треба: “шафа на одежу”, “портфель на книжки”. Чому? Бо прийменник для слушний там, де мовиться, що певну річ призначено для когось: “Цю шафу батько купив для мене” (з живих уст).
Якщо предмет призначено на певні конкретні речі, тоді маємо шукати інших прийменників: “Оце тобі торбинка на жито”, “одяг на свято”. А ще кажуть у народі: “мішок під картоплю”, “одежа про свято й про будень”, “книжки до читання”.

83. Прийменник
Прийменник на ставлять і тоді, коли мовиться про недуги — захворіти на що, а не чим: “Занедужав на кір”, “Він заслаб на пропасницю” (словник за редакцією Агатангела Кримського).
Прийменники для і задля часто виступають як синоніми. “Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди” (Василь Симоненко); “На соснах тих — бляшанки з-під консервів Приладнані уміло. В них лежать Горіхи завжди: то задля гостей Із лісу” (Максим Рильський).

84. Інколи слово задля ще й пояснює причини якоїсь дії, якихось вчинків, стаючи синонімом лексем тому що, через те що, оскільки.
“Це, мабуть, ти задля того до мене такий добрий, щоб я відписав тобі... хату та ґрунт” (Іван Нечуй-Левицький).
Прийменник по з присвійними займ. мій, моя, моє, твій, твоя, твоє, наш, наша, наше українська класична література і фольклор використовували не так часто, як тепер, коли чуємо: по-моєму, по-твоєму, по-нашому: “По-моєму, це чудово”.

85. Прийменник ПО
Ним часто користуємося, передаючи просторові, об’єктні, об’єктно-обставинні, часові відношення, відношення мети, причини, кількості, міри, ступеня тощо. “А над самою водою Верба похилилась, Аж по воді розіслала Зеленії віти” (Тарас Шевченко); “Пливуть година по годині в тиші нічній” (Володимир Сосюра); “Роман, по молодості, й не догадався збагнути материної тривоги” (Михайло Стельмах).
Але неправильно : “Я мешкаю по вулиці Жилянській”. Треба: “на вулиці Жилянській”.
Неправильно: “Він по походженню українець”. Треба: “Він за походженням українець”, “Він з походження (або родом) українець”.
Однак словом за нерідко надуживають.
Правильно:“Одягнений за останньою модою”, “Експерименти проведено за всіма вимогами науки”.
Неправильно: “На суботник усі вийшли за наказом директора”, “За бажанням публіки артист проспівав пісню ще раз”. Тут годиться вжити “згідно з наказом директора”, “на бажання публіки”. Вислів “Одержати гроші за рахунком (чи за ордером)” також хибний, слід: “Одержати гроші на рахунок (чи на ордер)”.

86. Близько 142 трактори чи близько 142 тракторів?
Прийменник близько вимагає після себе родового відмінка. У складеному числівнику сто сорок два всі складові частини відмінюються, отже, мають стояти в родовому: близько ста сорока двох тракторів.

87. Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум. На зріст височенька.
Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку:
Настя багата на слово.
Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум.
На зріст височенька.
Але: заздрісний на чуже або заздрісний до чужого;
ласий на ковбаси або ласий до ковбас.

88. Прийменник проти
Речення: Не можна заперечувати проти того, що між обчислювальною машиною і деякими функціями мислення людини існує формальна аналогія.
Не слід було вживати прийменника проти, бо він надає дієслову значення “виступати проти”, тоді як зі змісту речення випливає інше — “не визнавати”.

89. Імунітет до хвороб чи проти хвороб?”
Кажемо: сорт стійкий проти морозів і сорт стійкий до морозів. Або: стійкість проти морозів і стійкість до морозів.
Його синонім — слово “імунітет”.
“У їжаків є імунітет до зміїної отрути” ( з газети). У сучасній мовній практиці помітна перевага надається керуванню з прийменником проти, особливо при іменникові імунітет.
Тож треба: імунітет проти зміїної отрути.

90. За поданням чи на подання?
Вислів за поданням, який дехто вживає в офіційно-діловому мовленні, є прикладом невдалого застосування прийменника за. У таких випадках українці вдаються до прийменника на: на вимогу, на замовлення, на пропозицію, на прохання. Аналогічно має бути на подання, на звернення тощо.

91. Синтаксис

92. Коли слово напевно (напевне) відокремлюється комами, а коли — ні?
Як прислівник у значенні “точно, безперечно, неодмінно, не боячись помилитися” не відокремлюється. “Павлина, хоч і напевно знала, що він отримав свої вісім злотих, вийшла дуже незадоволена з дому Річинських” (Ірина Вільде), “Та я ж таки тебе напевне бачив!” (Леся Українка).
Як вставне слово для вираження ймовірності чогось відокремлюється. “Сагайда дізнався, що полк вийшов у другий ешелон і стоятиме тут, напевне, до завтра” (Олесь Гончар).

93. Вживання лексеми немов
1. Сполучник порівняльний. Використовується для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень (синоніми наче, начеб, начебто, неначе, мов, немовби, ніби). “Там, у степу, схрестилися дороги, немов у серці дикому мечі” (Василь Симоненко). 2. Сполучник з’ясувальний. “Здавалось, немов хтось відчинив двері”. 3. Частка. “Вона того вечора немов віджила і стала такою веселою” (Ольга Кобилянська).

94. Відредагувати речення, записати їх правильно
1) Піднявшись на гору, перед нами внизу розкинулась зелена долина.
2) Нам ніщо не мішало зустрітися тут в другий раз.
3) «Злочин і кара» — це соціально-філософський роман в світовій літературі зайняв почесне місце.
4) Оскільки гість не знав української мови, ми почали балакати по-російському.
5) Я з ним у добрих відношеннях.

95. Відредагувати речення
1) Сидячи на уроці, у мене заболіла голова.
2) Це самий найдовший варіант з розглянутих.
3) Ми не чекали від нього такого поступка.
4) На протязі довгого часу спортсмени боролися за нагороди.
5) Задача розв’язана неправильно, завдяки арифметичній помилці.