1. Остеомієліт щелеп: етіологія, патогенез, класифікація
Остеомієліт щелеп: етіологія, патогенез, класифікація. Гострий одонтогенний остеомієліт щелеп: клінічний перебіг, діагностика, лікування, ускладнення, профілактика.
Проф. Я.П.Нагірний

2. Остеомієліт - інфекційний гнійно-некротичний процес, що розвивається в кістці і прилеглих до неї тканинах під впливом агресивних факторів фізичної, хімічної або біологічної природи на тлі попередньої сенсибілізації і нейрогуморальних зсувів, що передують розвитку захворювання.

3. Секвестри верхньої та нижньої щелепи
Секвестри верхньої та нижньої щелепи

4. Секвестрація нижньої щелепи при дифузному остеомієліті.
Секвестрація нижньої щелепи при дифузному остеомієліті.

5. Різновидності остеомієліту
одонтогенний ( 90 %);
травматичний (7-8 %) (окремо виділяють вогнепальний);
гематогенный;
специфічний ( 0,9 – 1,5 %) (актиномікотичний, туберкульозний, сифілітичний);
променевий (0,3 – 0,5 %)
контактний (при фурункулах і карбункулах подборідка).

6. За етіологією остеомієліт поділяється
інфекційний
неспецифічний (викликається гноєтворними мікроорганізмами)
специфічний (туберкульозний, сифілітичний та ін)
неінфекційний
променевий
посттравматичний і ін.

7. Збудники остеомієліту
золотисті і білі стафілококи (6-80 %);
стрептококи ( 5-30 %);
пневмококи;
пневмобацили;
кишкова і тифозна палички;
( 10 – 15 %)

8. Теорії виникнення остеоміеліту
1. Інфекційно-емболічна теорія Е.Лексера,1884,А.А. Боброва 1899;
2. Інфекційно-алергічна теорія С.М.Дерижанова,1940;
3.Нейро- трофічна теорія
Г.І Семенченко,1956;
4. Імунна теорія А.М.Соловйова,1969;

9. Причини активації мікрофлори
Шляхи проникнення мікроорганізмів в кісткову тканину
каналікулярний;
гематогенний;
контактний;
стоматогенний;
Причини активації мікрофлори
підвищення вірулентності мікрофлори через порушення відтоку через кореневий канал;
механічне ураження сполучнотканинної оболонки (видалення зуба,нераціональне протезування, механічне перевантаження періодонта);
порушення функціонального стану організму;

10. Класифікація клінічних форм остеомієліту одонтогенного остеомієліту по Н.А.Александрову ( 1954 )
Форма запалення
Локалізація
Розповсюдженість
Клінічний
перебіг
Гостре
Хронічне
Загострення хронічного
Верхня щелепа
Нижня щелепа
Обмежений
Розлитий
Неускладнений
Ускладнений
Класифікація клінічних форм остеомієліту одонтогенного остеомієліту по Н.А.Александрову ( 1954 ) з доповненнями В.І. Лук’яненка ( 1968)
Ступінь важкості захворювання
Розповсюдженість патологічного процесу
Легкий
Середній
Важкий
Обмежений
Вогнищевий
Дифузний

11. Клініко-рентгенологічна класифікація одонтогенного остеомієліту
Форма з переважанням гіперпластичних процесів
Первинно-хронічний остеомієліт
Гостра фаза
Підгостра фаза
Хронічна фаза
Форма з переважанням деструктивних процесів
Підгостра фаза
Хронічна фаза

12. Клініка гострого одонтогенного остеомієліту
Загальні симптоми
Лихоманка;
Гіпертермія;
Тахікардія;
Біль в м’язах;
Місцеві симптоми
Набряк;
Інфільтрат;
Утруднене відкривання рота;
Рухомість причинного і сусідніх зубів;
Гноєтеча з десен.

13. Клініка гострого одонтогенного остеомієліту нижньої щелепи

14. Клініка гострого одонтогенного остеомієліту нижньої щелепи

15. Клінічні прояви гострого остеомієліту верхньої щелепи

16. Диференційна діагностика гострого одонтогенного остеомієліту
Диференційна діагностика гострого одонтогенного остеомієліту
гострим (або загостреного хронічного) періодонтитом;
гострим гнійним періоститом;
ізольованим запальним процесом м’яких тканин (абсцеси, флегмони);
нагноєнням кіст щелепно-лицевої ділянки (одонтогенних, дермоїдних, епідермоїдних);

17. Диференційна діагностика остеомієліту і періоститу
Інфільтрат локалізований в ділянці „причинного ”зуба
Парестезій немає
біль при перкусії може бути , але не виражена
Після видалення зуба запалення швидко проходить, зменшується виділення гною
Температура швидко нормалізується
остеомієліт
Інфільтрат охоплює половину щелепи
Парестезії по ходу нерва
Біль при перкусії сусідніх зубів
Після видалення зуба гноєтеча не зменшується, загальний стан не покращується
Температура підвищена після розрізу гнійника

18. Клініка хронічного одонтогенного остеомієліту
Місцеві симптоми
утворення нориць з гнійним виділенням;
наявність грануляцій;
наявність секвестрів;
Загальні симптоми
Слабо виражені

19. Рентгендіагностика остеомієліту

20. Хронічний остеомієліт тіла нижньої щелепи.

21. Хронічний одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи

22. Принципи лікування гострого одонтогенного остеомієліту
Принципи лікування гострого одонтогенного остеомієліту
безпосередній вплив на збудника захворювання;
підвищення резистентності організму до інфекційного агенту;
лікування місцевого вогнища.

23. Схема комплексного лікування гострого одонтогенного остеомієліту
Схема комплексного лікування гострого одонтогенного остеомієліту
Основні задачі
Лікувальні заходи
1. Стадія гострого запалення або загострення хронічного процесу ( перші 3 доби)
зняття напруги і ділянці запалення, обмеження розповсюдження процесу.
обов’язкове видалення причиннго зуба, розкриття абсцесів і флегмон.
суберітемна доза УФ-опромінення,
забезпечення спокою щелепам ( лігатурне зв’язування, пращевидна пов’язка)

24. Боротьба з інфекцією
Активація гемодинаміки в системі мікроциркуляції в ділянці запалення
Гіпосенсибілізація організму
Комплексна хіміотерапія:
антибіотики, які мають тропізм до кісткової тканини ( лінкоміцин, морфоциклін, вібраміцин, кліндаміцин)
сульфаніламіди ( фузідин натрій, сульфадіметоксин і ін)
фітонциди ( хлорофіліпт)
ПАР (
антиферментні речовини ( трасилол, контрикал)
переливання кровозамінників ( реополіглюкін і ін)
антикоагулянти (гепарин,аспірин, амідопірин)
антигістамінні препарати ( кальцію хлорид, дімедрол, цетрин, телфаст і ін)

25. Зниження гіперергічног фону запальної реакції
Підвищення неспецифічного імунітету при гіперергічній формі перебігу
Підвищення пасивного імунітету
Зменшення загальної інтоксикації
Нормалізація гомеостазу життєвоважливих функціональних систем і органів.
За показами (гідрокортизон, преднізолон) тільки для зняття гіперергії.
адаптогени ( дібазол, елеутерокок і ін.)
неспецифічні стимулятори (метилурацил, пентоксил, вітаміни)
переливання антистафілококової гіперімунної плазми, введення антитстафілококового гамма-глобуліну, введення антистафілококового бактеріофагу.
переливання кровозамінників,сечогінні засоби (лазікс, гіпотіазид)
Ситуаційна терапія відповідно до соматичної патології

26. 2. Стадія хронічного запалення А. період демаркації секвестрів
Період стабілізації гострого запалення ( 4-6 доба)
Профілактика можливого повторного загострення процесу
Відміняють:кортикостероїди.протиферментні препарати.седативні засоби.
Додатково призначають: стимулятори неспецифічного імунітету (метилурацил,пентоксил, пірогенал, вітаміни,фізіотерапія)
2. Стадія хронічного запалення
А. період демаркації секвестрів
Стимуляція реактивності організму з метою прискорення формування секвестрів
Відміняють: хіміотерапію,антикоагулянти і ферменти, пасивну імунізацію,
Додатково призначають: стимулююче і

27. В. період завершення демаркації кісткових секвестрів
загальноскріплююче лікування (анаболіки, посилене харчування, вітамінотерапія, лікувальна гімнастика, іммобілізаця щелеп, УФ- опромінення).
В. період завершення демаркації кісткових секвестрів
Видалення змертвілої кісткової тканини, стимуляція репаративного остеогенезу
Операція секвестректомії, стимулююча і загальноскріплююча терапія.

28. В. період після видалення кісткових секвестрів
Відновлення жувальної ефективності, попередження деформації щелеп
Кістковопластичні операції, ортопедичне і ортодонтичне лікування, диспансерне спостереження і лікування.

29. Ускладнення Загальні Місцеві
Гострий остеомієліт
Хронічний остеомієліт
Загальні
Генералізація інфекції (сепсис, піємія, септикопіємія з розвитком метастатичних гнійників,тромбоз кавернозного синуса, і ін) Місцеві
Білящелепові флегмони, абсцеси, гайморити, артрити,флегмони шиї,медіастиніти, флегмони орбіти, менінгоецефаліти.
Загальні
амілоїдоз ( нирок)
Місцеві
деформації щелеп
спонтанні переломи щелеп.

31. Особливості перебігу остеомієліту у нарко- залежних осіб
підвищення тривалості і інтенсивності болю;
продовження терміну відходження секвестрів;
збільшення тривалості гноєтечі з нориць;
стійкість до лікування;
висока частота рецидивів.

32. Особливості проведення оперативних втручань у наркозалежних осіб
захист персоналу від інфікування;
радикальність оперативного втручання.
особливості проведення знеболення

33. Особливості перебігу одонтогенного остеомієліту на тлі СНІД

34. в залежності від тривалості больового синдрому
Схема лікування хворих на хронічний одонтогенний остеомієліт на тлі СНІД
Лікарський засіб
Спосіб введення
Тривалість
( дні)
Далацин
Роваміцин
Ентеросгель
Кетанов
6000 мг в/м
3 мл 3 рази
15 мг 3 рази
в/м кожні 8 г.
10-14 14
в залежності від тривалості больового синдрому
Ронколейкін
МО кожні 3 дні 15

35. Ускладнення

36. Дякую за увагу !