1. Підготували Творча група учнів групи № 12 з професії “Кухар. Пекар” Різник К.В., Клімова С.А. Керівник проекту Майстер виробничого навчання Тітаренко Євгенія Іванівна

2. За свою багатовікову історію український народ створив багато творів прикладного мистецтва. Далеко за межами України славились вироби гончарів, ткачів, кулінарів, ковалів, різьбярів по дереву та інших ремісників.

3. Кожний регіон має свої традиційні вироби, які не перестають нас дивувати багатством барв, вишуканістю та раціональністю форм, фантазією та винахідливістю майстрів. Тому до сервірування національних столів необхідно підходити тонко і обдумано.

4. Сервірування столу може бути виконане в різних стилях. Для цього необхідно старанно ознайомитися з етнографією і художніми виробами тієї чи іншої області, стиль якої хочемо використати для стола. Вдосконалення способів виготовлення виробів побуту дозволило підняти виробництво скляного та глиняного посуду, а також білизни на високий технологічний та художній рівень.

5. Для стародавнього українського побуту характерний посуд з глини та дерева, а в більш пізні часи – скла та металу. Практика показала доцільність поєднання в сервіруванні стола таких предметів : глиняного посуду або пресованого скла стародавніх форм ; порцелянового посуду з національним орнаментом або розписом і кольорового скла сучасних форм ; порцелянового посуду з національним орнаментом і безколірного скла сучасних форм або скла з національним розписом ; порцелянового посуду з національним орнаментом та кришталевого посуду з національним орнаментом гранування ; глиняного посуду з національним розписом та металевого посуду для напоїв ( чарки та келихи );

6. Неповторної краси надає сервіруванню стола приладдя. Для стола, сервірованого глиняним посудом підходять виделки та ножі з керамічними або кістяними ручками з відповідним розписом. Для сервірування мисливських столів часто використовують приладдя, ручки якої виготовлені з ніжок козулі або молодої кози.

7. Якщо технологія виготовлення страви вимагає застосуванню глиняного посуду, слід страву приносити в ньому, а відтак застосовуючи англійський спосіб подавання перекладаючи їжу в той посуд, з якої її будуть споживати гості. Для сервірування столів можуть використовуватись скатертини ткані, друковані і з мережива, їх краї можуть бути оздоблені будь якими виробами, що не протирічать стилю в якому виконана скатертина. В деяких ресторанах застосовують білизну вишивану ручним способом.

8. З давніх часів для прикрашання столів використовували великі та малі серветки. В сучасній сервіровці їх використовують у тих випадках, коли кришки столів мають дороге, з цінних порід дерева, покриття, його не доцільно повністю закривати білизною. Поєднання чорної фактури дерева і вдало підібраної білизни створює належний естетичний ефект, вигідно прикрашає інтер ’ єр залу, економить кошти на білизну.

9. Для оздоблень використовують : Квіти та зелень. 1. Короткі зрізки півонії та її листя. 2. Короткі зрізки гвоздики та зелень аспарагусу. 3. Короткі зрізки малих жоржин і зелень спаржі. 4. Короткі зрізки тюльпанів і зелень аспарагусу горшечкового. 5. Чорнобривці букетом, календула букетом і інші городні квіти з малими розмірами цвітоносів. Декоративні предмети. 1. Свічники з глини, порцеляни, дерева, металу, скла, кості. 2. Свічки декоративні різних кольорів і форм. 3. Вази і пристосування для закріплення квітів та зелені ( наколки, підставки з отворами ) з різних матеріалів. 4. Різнокольорова лента, сувеніри, тематичні символи, і т. д.

10. Сервірування українського столу тісно пов ' язане з традиціями побуту та сучасним етикетом. Якби ми не старалися відтворити давнину у її первозданному вигляді, сучасна людина не може повністю відмовитися від сучасного етикету. Тому важливо не переносити у сьогодення сліпо все те, що характеризувало стіл і побут у минулому, а брати лише те, що є доцільне для застосування в нашому часі.

11. Офіціантам в таких ресторанах потрібен не національний одяг, а одяг в національному стилі.

12. Для того, щоб швидко і якісно засервірувати стіл, офіціант повинен дотримуватися певної послідовності у розкладанні предметів, а також застосовувати відповідні технічні прийоми. Якщо в ресторані попитом користуються холодні закуски, сервірування починають із закусочних тарілок. Стопу з 12 тарілок офіціант бере в ліву руку і знімаючи правою ставить кожну напроти стільця на відстані 2 см від краю стола. Тарілки знімає зі стопи або зверху, або знизу. Якщо на тарілках є монограма, тарілку ставлять монограмою навпроти гостя. Підготовлені приладдя розкладають у такій послідовності : праворуч від закусочної тарілки – закусочний ніж, ліворуч – закусочна виделка. Відстань до краю стола 2 см, відстань між предметами 5 мм. Ліворуч від закусочної виделки ставлять пиріжкову тарілку, монограмою до гостя, її вирівнюють по монограмі закусочної тарілки. Навпроти закусочного ножа ставлять фужер. Якщо ресторан працює з полотняними серветками – їх розставляють на закусочних тарілках, якщо з паперовими – по центру в серветкотримачі. Поруч – квіти, набір для спецій, попільничка. Працюючи з приладдям важливо дотримуватися наступних загальноприйнятих правил сервірування.

15. Сервірування залежить як від події, так і від можливостей господарів. Але якими б вони не були, не забувайте, що від сервірування залежить не лише апетит, а й настрій.

16. Якісне сервірування стола неможливе без декоративного оформлення. Воно є тим заключним акордом, від якого звучить красою весь стіл. Неможливо дати всіх рецептів щодо декоративного вирішення теми того чи іншого стола. Можемо лише розповісти про ті атрибути, які доцільно використати для оздоблення стола.