1. «Психологічний супровід профільного навчання»
ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 107
Харківської міської ради Харківської області
Зима Ю.В.
«Психологічний супровід профільного навчання»
ВИСТУП НА ЗАСІДАННІ РМО
ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ

2. За останні десятиліття в системі освіти України зусиллями вчених і практиків складається особлива культура підтримки й допомоги дитині в навчально-виховному процесі - психолого-педагогічний супровід.

3. Профільне навчання – це вид диференційованого навчання, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів та створення умов для навчання учнів відповідно до професійного самовизначення, що забезпечується шляхом змін у меті, змісті та структурі організації навчання.

4. Головними учасниками забезпечення профільного навчання є:
Головними учасниками забезпечення профільного навчання є:
адміністрація;
класні керівники;
психолог;
учні;
батьки;
вчителі-предметники.

5. Метою профільного навчання є виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
Етапи профільного навчання:
допрофільна підготовка;
профільна орієнтація;
профільне навчання.

6. Мета допрофільної освіти: виявлення інтересів, схильностей, формування уявлень про світ професій і характер праці.

7. У ХЛ № 107 вона реалізується через:
введення курсів за вибором;
поглиблене вивчення окремих предметів;
факультативи;
предметні гуртки;
предметні олімпіади;
МАН;
профорієнтаційні
заходи.

8. Початковий (1-4-ті класи) Пізнавально-пошуковий (5-7-мі класи)
На профільну орієнтацію учнів впливають, з одного боку, суспільство, мода, престижність роботи членів сім'ї, а з іншого - особисті умови (індивідуальні інтереси, схильність самої дитини до певних занять).
Виділяють 4 етапи орієнтації:
Початковий (1-4-ті класи)
Пізнавально-пошуковий (5-7-мі класи)
Допрофільний (8-9 ті класи)
Базовий (10-11-ті класи)

9. Профільне навчання зорієнтоване передусім на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності; розвиток інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних рис; прагнення саморозвитку.

10. Основні завдання практичного психолога:
Основні завдання практичного психолога:
Ознайомлення учнів і батьків із психологічними характеристиками професійної діяльності в різних сферах, вимогами до людини цієї професії.
Психологічна діагностика нахилів, інтересів, можливостей у виборі школярами подальшої сфери професійної діяльності.
Надання індивідуальних та групових консультацій за результатами діагностики.
Проведення занять з елементами тренінгу для особистісного самовизначення та саморозвитку школярів.

11. Основні завдання практичного психолога:
Основні завдання практичного психолога:
Участь у проведенні семінарів, бесід, класних годин за цією темою.
Консультативна допомога учням, їхнім батькам і вчителям у вирішенні конкретних проблем, що виникають у процесі допрофільної підготовки й профільного навчання.
Визначення рівня професійної компетентності, готовності педагога працювати в умовах профільного навчання.

12. Основні завдання класного керівника:
Основні завдання класного керівника:
організовує учнів на участь у діагностичних заходах (вибір профілю, курсів за вибором, моніторингу допрофільної підготовки та профільного навчання);
проводить профорієнтаційну роботу;
готує й проводить заходи з інформування учнів та їх
батьків з питань профілізації;
супроводжує учнів під час профорієнтаційних екскурсій.

13. Треба звернути увагу також на структурні компоненти профорієнтаційної роботи, які є
в нашому ліцеї:
психологічна професійна просвіта;
професійне виховання;
професійне консультування;
корекційно-розвивальні
заняття;
психологічна
діагностика.

14. Згідно «Річного плану роботи психологічної служби Харківського ліцею № 107» кожного навчального року відбувається психологічний супровід допрофільного та профільного навчання в ліцеї.

15. Методика діагностики професійної спрямованості особистості Джона Голланда (призначена для вивчення професійної спрямованості особистості учнів).
Психогеометричний тест Сьюзен Дилінгер (дозволяє визначити тип особистості, дати детальну характеристику особистих якостей і особливостей поведінки будь-якої людини).
Методика «Карта інтересів» Е.А. Климова (призначена для вивчення професійних інтересів учнів).

16. В 9-10 – х класах необхідно проводити поглиблену профорієнтаційну роботу. Для групових досліджень професійних інтересів і нахилів учнів класів можна використовувати наступні методики:
Диференційно-діагностичний опитувальник Климова, який вказує на схильність особистості до відповідної сфери діяльності за предметом праці: «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина-знакова система», «людина-художній образ».
Карта інтересів А.Е. Голомштока, модифікація Г.В. Рязапкіної (методика призначена для виявлення інтересу до навчальних предметів).
Методика «Профіль», модифікація Г.В. Рязапкіної (обрання профілю навчання).

17. Методика «Вимірювання мотивації досягнення» А
Методика «Вимірювання мотивації досягнення» А. Мехрабіана (призначена для діагностики мотивів особистості: мотиву прагнення до успіху і мотиву уникнення невдач).
Опитувальник В.М. Русалова (для визначення особливостей ЦНС).
Опитувальник «За і проти -1,2,3» Н.С. Пряжнікова (для визначення професії; психологічних якостей та особливостей; життєвих цілей).
«Тест інтересів і схильностей» С.І. Вершиніна (для визначення сфери праці).
Опитувальник С.С Гриншпут (для дослідження мотивів вибору професії).
Методика «Що мені подобається» Л.А. Йовайши (призначена для визначення нахилів особистості до різних сфер професійної діяльності).
Анкетування учнів «Визначення професійної спрямованості особистості».
Анкетування батьків «Вибір профілю навчання Вашої дитини».

18. На основі результатів діагностики учнів 9-10-х класів, опитування батьків, анкетування учнів, аналізу переліку необхідних професій для регіону, наявності матеріально-технічного та кадрового забезпечення, визначаються можливі профілі навчання.

19. Анкетування батьків відіграє дуже важливу роль тому, що в системі профорієнтаційної роботи з молоддю робота навчального закладу з батьками - одна з найважливіших ланок, оскільки на даний час всі дані, отримані під час опитування молоді свідчать про те, що своє рішення щодо майбутньої діяльності вони приймають під впливом батьків.

20. Мотиви, що впливають на вибір профілю навчання
Мотиви, що впливають на вибір профілю навчання
- мотивація з орієнтацією на інтереси і професійні схильності підлітка, його здібності, можливість поглибленого вивчення певних предметів ( гуманітарного або математичного напрямку), реальна успішність;
- позиція батьків, родичів, бажання продовжити сімейну професійну традицію;
- врахування рекомендацій вчителів та особистості класного керівника профільного класу;
- мотивація з орієнтацією на однолітків: можливість вчитися з друзями в одному профільному класі, поради друзів і однокласників;
- прагматична й престижна мотивація: прагнення вчитися в якомусь певному ВУЗі, орієнтація на високооплачувану роботу, престижну посаду;
- врахування особистісних характеристик учня щодо орієнтації на успіх або на уникнення невдач.

21. Механізм визначення створення профілю в ліцеї за результатами психодіагностики психолога
Результати діагностичного дослідження професійної спрямованості учнів 9-А класу за н.р.

22. Механізм визначення створення профілю в ліцеї за результатами психодіагностики психолога
Результати діагностичного дослідження професійної спрямованості учнів 9-Б класу

23. Механізм визначення створення профілю в ліцеї за результатами психодіагностики психолога
Результати діагностичного дослідження професійної спрямованості учнів 9-В класу

24. Механізм визначення створення профілю в ліцеї за результатами психодіагностики психолога
Результати діагностичного дослідження професійної спрямованості учнів 9-Г класу

25. Отже, на початок навчального року профільне навчання у класах здійснюється за такими напрямами:
суспільно-гуманітарний (філологічний)
природничий (хіміко-біологічний профіль)

26. У класах хіміко-біологічного профілю навчання, крім поглибленого вивчення біології та хімії, викладаються профільні предмети:
екологія для школярів;
основи сучасної генетики та цитології;
зоологія; ботаніка;
основи валеології і медичних знань;
практичний курс біології;
природа і людина;
розв’язування олімпіадних задач з біології.

27. У класах філологічного профілю навчання, крім поглибленого вивчення англійської мови, викладаються профільні предмети:
країнознавство;
технічний переклад;
французька мова і література;
курс навчання ділового спілкування.

28. Для учнів 10-го класу найважливішою є проблема соціально-психологічної адаптації до нової ситуації навчання. До неї, у свою чергу, можна віднести такі проблеми, як адаптація до нового колективу, до нового навантаження, до нових вимог вчителів. Основна мета роботи практичного психолога – сприяти соціально-психологічній адаптації учнів до
нової ситуації
навчання.

29. До моменту закінчення школи в учня 11-го класу має бути сформована психологічна готовність до вступу в доросле життя. Поняття «психологічна готовність» включає в даному випадку наявність здібностей і потреб, які дозволять випускнику реалізувати себе в майбутньому житті.

30. ВИСНОВОК
професійне самовизначення – це багатовимірний і багатоступеневий процес, який можна розглядати як самопізнання, самореалізацію особистості в трудовій діяльності. Сутність самовизначення полягає у здатності людини творити саму себе, свою індивідуальну історію, в умінні постійно переосмислювати власну сутність.

31. ВИСНОВОК
Допрофільна підготовка це початковий етап особистісного та професійного самовизначення учнів. На цьому етапі особливо важливий системний підхід, взаємодія всіх учасників освітнього процесу, чіткість і узгодженість педагогічної, психолого-педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності.

32. ВИСНОВОК
Профільне навчання є способом реалізації особистісно - орієнтованого підходу в сучасній освіті. Профільна школа створює простір самовизначення учнів, сприяє більш усвідомленій побудові життєвої й професійної перспективи старшокласників, дозволяє враховувати професійні схильності та уподобання підлітків, їх здатності й наміри в плані побудови професійної перспективи.

33. ВИСНОВОК
Практичний психолог повинен створити умови, які стимулюють учня взяти на себе відповідальність за той чи інший професійний вибір.

34. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!